Ukrayina ta Kytay: Chomu movchatʹ pro uhodu pro dopomohu mizh dvoma krayinamy?

Берлінська газета Україна та Китай: Чому мовчать про угоду про допомогу між двома країнами? Френк Сірен • 2 години • 4 хвилини читання Ні для кого не секрет, але навмисно ігнорується: «Договір про дружбу та співпрацю між КНР і Україною» (КНР: Китайська Народна Республіка). Понад десять років тому Китайська Народна Республіка взяла на себе зобов'язання підтримати Україну в разі нападу на її суверенітет. Документ підписали 5 грудня 2013 року Сі Цзіньпін і тодішній президент України Віктор Янукович. Проте сьогодні про це ніхто не говорить. Не Пекін. Не Київ. Суперники у Вашингтоні теж не доторкаються. І якщо мовчить Вашингтон, мовчить і Брюссель. Через кілька тижнів, у лютому 2014 року, Янукович втік до Росії через Крим через заворушення в Києві. Одразу після цього він був усунений з посади українським парламентом, хоча такої можливості не було передбачено українською конституцією. Договір з Китаєм діє до 2038 року. Він підписаний на 25 років і змушує Пекін підтримувати Україну без будь-яких "якщо і але". «Китайська сторона підтримує українські політичні зусилля щодо захисту єдності та територіальної цілісності України та пов’язаних з цим питань», – йдеться у тексті. Тоді Пекін, очевидно, був більше стурбований захистом Януковича від Заходу, ніж від Путіна. За кілька днів до підписання китайсько-українського договору, 21 листопада 2013 року, уряд у Києві зупинив укладення угоди про асоціацію з ЄС. Це було зроблено в інтересах Володимира Путіна, який тиснув на Україну санкціями. З іншого боку, Пекін не був зацікавлений у надто тісному впливі Росії на Україну. Київ поставив озброєння, яких Китай не отримав від Путіна, наприклад, старий авіаносець і найбільший у світі військовий корабель на повітряній подушці. Авіаносець експлуатується для ВМС Китаю з 2012 року під назвою «Ляонін», з травня 2013 року став першим кораблем на повітряній подушці LCAC класу «Зубр» вагою понад 550 тонн. У 2013 році Янукович і Сі підписали двосторонню угоду про співпрацю. Київ також повинен постачати більше зерна, щоб зменшити залежність Китаю від США. У 2013 році США покрили понад 90 відсотків імпорту зерна Китаю на суму 1,25 мільярда доларів. У 2021 році, за рік до нападу Росії, Україна поставила близько третини своєї кукурудзи до Китаю, трохи більше, ніж до ЄС, і загальною вартістю майже два мільярди доларів. Водночас договір між Києвом і Пекіном закріпив тайванське питання в дусі Пекіна: «Україна підтримує політику КНР у питаннях об’єднання та територіальної цілісності». Україна визнала, «що існує лише один Китай у світі і що Китайська Народна Республіка є єдиним законним урядом, який представляє Китай; Тайвань є невіддільною частиною Китаю». Натомість Китай погодився захищати суверенітет українців. Гарантія безпеки від самого президента Сі, підписана за рік до того, як Володимир Путін анексував Крим. Президент України Володимир Зеленський мав би щодня нагадувати Сі про його зобов’язання. Але Зеленський розглядає Пекін більше як посередника з великим впливом на Путіна, ніж як силу-захисницю. Також Зеленський хоче тісніше зв’язатися з Європою та НАТО. Для нього нещодавно розпочаті переговори про вступ з ЄС є важливим кроком. Гарантія безпеки Китаю не вписується в концепцію. Однак Київ не хоче розривати договір з Китаєм. Це, у свою чергу, призведе до зневаги Пекіна, і Зеленському потрібен Сі як посередник. Китай є єдиною великою країною, яку як Київ, так і Москва визнають посередником. Пекін, за яким стоять країни БРІКС, ймовірно, відіграватиме центральну роль у мирних переговорах. Принаймні цим договором американці могли б тиснути на Пекін. Однак документ також не вписується в концепцію їх силової тактики. Розповідь про дві могутні авторитарні держави, Росію та Китай, які змовилися проти вільного Заходу, є сильнішою та переконливішою історією. Більше дратує посилання на договір. Досить складно підтримувати наратив таким, яким він є, оскільки не лише Китай підтримує Росію, а й такі демократії, як Індія та Бразилія, і країни БРІКС+ в цілому. На Заході цей наратив все ще працює. Більше не на Глобальному Півдні. Брюссель також керується цим наративом. Берлін теж. Берлін взагалі знає про контракт, який досі є в офіційному списку українських контрактів з Китаєм? Berlinsʹka hazeta Ukrayina ta Kytay: Chomu movchatʹ pro uhodu pro dopomohu mizh dvoma krayinamy? Frenk Siren • 2 hodyny • 4 khvylyny chytannya Ni dlya koho ne sekret, ale navmysno ihnoruyetʹsya: «Dohovir pro druzhbu ta spivpratsyu mizh KNR i Ukrayinoyu» (KNR: Kytaysʹka Narodna Respublika). Ponad desyatʹ rokiv tomu Kytaysʹka Narodna Respublika vzyala na sebe zobov'yazannya pidtrymaty Ukrayinu v razi napadu na yiyi suverenitet. Dokument pidpysaly 5 hrudnya 2013 roku Si Tszinʹpin i todishniy prezydent Ukrayiny Viktor Yanukovych. Prote sʹohodni pro tse nikhto ne hovorytʹ. Ne Pekin. Ne Kyyiv. Supernyky u Vashynhtoni tezh ne dotorkayutʹsya. I yakshcho movchytʹ Vashynhton, movchytʹ i Bryusselʹ. Cherez kilʹka tyzhniv, u lyutomu 2014 roku, Yanukovych vtik do Rosiyi cherez Krym cherez zavorushennya v Kyyevi. Odrazu pislya tsʹoho vin buv usunenyy z posady ukrayinsʹkym parlamentom, khocha takoyi mozhlyvosti ne bulo peredbacheno ukrayinsʹkoyu konstytutsiyeyu. Dohovir z Kytayem diye do 2038 roku. Vin pidpysanyy na 25 rokiv i zmushuye Pekin pidtrymuvaty Ukrayinu bez budʹ-yakykh "yakshcho i ale". «Kytaysʹka storona pidtrymuye ukrayinsʹki politychni zusyllya shchodo zakhystu yednosti ta terytorialʹnoyi tsilisnosti Ukrayiny ta povʺyazanykh z tsym pytanʹ», – ydetʹsya u teksti. Todi Pekin, ochevydno, buv bilʹshe sturbovanyy zakhystom Yanukovycha vid Zakhodu, nizh vid Putina. Za kilʹka dniv do pidpysannya kytaysʹko-ukrayinsʹkoho dohovoru, 21 lystopada 2013 roku, uryad u Kyyevi zupynyv ukladennya uhody pro asotsiatsiyu z YES. Tse bulo zrobleno v interesakh Volodymyra Putina, yakyy tysnuv na Ukrayinu sanktsiyamy. Z inshoho boku, Pekin ne buv zatsikavlenyy u nadto tisnomu vplyvi Rosiyi na Ukrayinu. Kyyiv postavyv ozbroyennya, yakykh Kytay ne otrymav vid Putina, napryklad, staryy avianosetsʹ i naybilʹshyy u sviti viysʹkovyy korabelʹ na povitryaniy podushtsi. Avianosetsʹ ekspluatuyetʹsya dlya VMS Kytayu z 2012 roku pid nazvoyu «Lyaonin», z travnya 2013 roku stav pershym korablem na povitryaniy podushtsi LCAC klasu «Zubr» vahoyu ponad 550 tonn. U 2013 rotsi Yanukovych i Si pidpysaly dvostoronnyu uhodu pro spivpratsyu. Kyyiv takozh povynen postachaty bilʹshe zerna, shchob zmenshyty zalezhnistʹ Kytayu vid SSHA. U 2013 rotsi SSHA pokryly ponad 90 vidsotkiv importu zerna Kytayu na sumu 1,25 milʹyarda dolariv. U 2021 rotsi, za rik do napadu Rosiyi, Ukrayina postavyla blyzʹko tretyny svoyeyi kukurudzy do Kytayu, trokhy bilʹshe, nizh do YES, i zahalʹnoyu vartistyu mayzhe dva milʹyardy dolariv. Vodnochas dohovir mizh Kyyevom i Pekinom zakripyv tayvansʹke pytannya v dusi Pekina: «Ukrayina pidtrymuye polityku KNR u pytannyakh obʺyednannya ta terytorialʹnoyi tsilisnosti». Ukrayina vyznala, «shcho isnuye lyshe odyn Kytay u sviti i shcho Kytaysʹka Narodna Respublika ye yedynym zakonnym uryadom, yakyy predstavlyaye Kytay; Tayvanʹ ye neviddilʹnoyu chastynoyu Kytayu». Natomistʹ Kytay pohodyvsya zakhyshchaty suverenitet ukrayintsiv. Harantiya bezpeky vid samoho prezydenta Si, pidpysana za rik do toho, yak Volodymyr Putin aneksuvav Krym. Prezydent Ukrayiny Volodymyr Zelensʹkyy mav by shchodnya nahaduvaty Si pro yoho zobovʺyazannya. Ale Zelensʹkyy roz·hlyadaye Pekin bilʹshe yak poserednyka z velykym vplyvom na Putina, nizh yak sylu-zakhysnytsyu. Takozh Zelensʹkyy khoche tisnishe zvʺyazatysya z Yevropoyu ta NATO. Dlya nʹoho neshchodavno rozpochati perehovory pro vstup z YES ye vazhlyvym krokom. Harantiya bezpeky Kytayu ne vpysuyetʹsya v kontseptsiyu. Odnak Kyyiv ne khoche rozryvaty dohovir z Kytayem. Tse, u svoyu cherhu, pryzvede do znevahy Pekina, i Zelensʹkomu potriben Si yak poserednyk. Kytay ye yedynoyu velykoyu krayinoyu, yaku yak Kyyiv, tak i Moskva vyznayutʹ poserednykom. Pekin, za yakym stoyatʹ krayiny BRIKS, ymovirno, vidihravatyme tsentralʹnu rolʹ u myrnykh perehovorakh. Prynaymni tsym dohovorom amerykantsi mohly b tysnuty na Pekin. Odnak dokument takozh ne vpysuyetʹsya v kontseptsiyu yikh sylovoyi taktyky. Rozpovidʹ pro dvi mohutni avtorytarni derzhavy, Rosiyu ta Kytay, yaki zmovylysya proty vilʹnoho Zakhodu, ye sylʹnishoyu ta perekonlyvishoyu istoriyeyu. Bilʹshe dratuye posylannya na dohovir. Dosytʹ skladno pidtrymuvaty naratyv takym, yakym vin ye, oskilʹky ne lyshe Kytay pidtrymuye Rosiyu, a y taki demokratiyi, yak Indiya ta Brazyliya, i krayiny BRIKS+ v tsilomu. Na Zakhodi tsey naratyv vse shche pratsyuye. Bilʹshe ne na Hlobalʹnomu Pivdni. Bryusselʹ takozh keruyetʹsya tsym naratyvom. Berlin tezh. Berlin vzahali znaye pro kontrakt, yakyy dosi ye v ofitsiynomu spysku ukrayinsʹkykh kontraktiv z Kytayem?