Іноді в пошуках рішень нам просто доводиться «діяти так, ніби»

«Гумор і терпіння — два верблюди, з якими можна пройти через будь-яку пустелю» — арабське прислів’я Мулла багато днів їде верхи на верблюді пустелею і нарешті потрапляє в чудовий оазис. Там він бачить трьох молодих людей, які пригнічено сидять біля стада верблюдів на узбіччі дороги. Він говорить до них і каже: «Сини мої, чому ви такі сумні?» Одна каже, що їхній батько помер і залишив їм чудове стадо верблюдів. Мулла з подивом відповідає: «Дивлячись на таких прекрасних тварин, ти можеш дякувати Аллаху і своєму батькові за те, що вони залишили тобі такий спадок». Старший брат погоджується, але пояснює, що спадщина не може бути виконана, тому що за заповітом старшому повинна дістатися половина стада, середньому — третина, а молодшому — дев'ята частина. Однак це неможливо зробити з 17 верблюдами. Тому вони в розпачі і не знають, як вирішити проблему. Мулла дивиться на небо, посміхається, злазить зі свого верблюда і веде його до інших 17 верблюдів братів. «Уявімо, що я віддам тобі свого верблюда, що б ти зробив?» Брати вражені допомогою кон’юнктивіста, дивляться з трепетом і зводять брови. Тоді щось спалахує в очах молодшого. Він обчислює так, ніби у них було 18 верблюдів, і в результаті старший отримує 9, середній отримує 6, а молодший отримує 2 верблюди. Чи тепер вони повинні бути вічно вдячні муллі? Тест реальності показує, що верблюд мулли залишається. Мулла сідає на свого верблюда, кличе братів салем алейкум і, сміючись, їде. Яка мораль історії? Іноді в пошуках рішень нам просто доводиться «діяти так, ніби» і дивуватися. Рішення ближче, ніж ми іноді думаємо. «Humor i terpinnya — dva verblyudy, z yakymy mozhna proyty cherez budʹ-yaku pustelyu» — arabsʹke pryslivʺya Mulla bahato dniv yide verkhy na verblyudi pusteleyu i nareshti potraplyaye v chudovyy oazys. Tam vin bachytʹ trʹokh molodykh lyudey, yaki pryhnicheno sydyatʹ bilya stada verblyudiv na uzbichchi dorohy. Vin hovorytʹ do nykh i kazhe: «Syny moyi, chomu vy taki sumni?» Odna kazhe, shcho yikhniy batʹko pomer i zalyshyv yim chudove stado verblyudiv. Mulla z podyvom vidpovidaye: «Dyvlyachysʹ na takykh prekrasnykh tvaryn, ty mozhesh dyakuvaty Allakhu i svoyemu batʹkovi za te, shcho vony zalyshyly tobi takyy spadok». Starshyy brat pohodzhuyetʹsya, ale poyasnyuye, shcho spadshchyna ne mozhe buty vykonana, tomu shcho za zapovitom starshomu povynna distatysya polovyna stada, serednʹomu — tretyna, a molodshomu — dev'yata chastyna. Odnak tse nemozhlyvo zrobyty z 17 verblyudamy. Tomu vony v rozpachi i ne znayutʹ, yak vyrishyty problemu. Mulla dyvytʹsya na nebo, posmikhayetʹsya, zlazytʹ zi svoho verblyuda i vede yoho do inshykh 17 verblyudiv brativ. «Uyavimo, shcho ya viddam tobi svoho verblyuda, shcho b ty zrobyv?» Braty vrazheni dopomohoyu konʺyunktyvista, dyvlyatʹsya z trepetom i zvodyatʹ brovy. Todi shchosʹ spalakhuye v ochakh molodshoho. Vin obchyslyuye tak, niby u nykh bulo 18 verblyudiv, i v rezulʹtati starshyy otrymuye 9, seredniy otrymuye 6, a molodshyy otrymuye 2 verblyudy. Chy teper vony povynni buty vichno vdyachni mulli? Test realʹnosti pokazuye, shcho verblyud mully zalyshayetʹsya. Mulla sidaye na svoho verblyuda, klyche brativ salem aleykum i, smiyuchysʹ, yide. Yaka moralʹ istoriyi? Inodi v poshukakh rishenʹ nam prosto dovodytʹsya «diyaty tak, niby» i dyvuvatysya. Rishennya blyzhche, nizh my inodi dumayemo.