Chatni ta papadam - ​​yak Ursula Vinninhton skolykhnula skhidnonimetsʹku kukhnyu

Берлінська газета Чатні та пападам - ​​як Урсула Віннінгтон сколихнула східнонімецьку кухню Стаття Лени Лачнит • 4 години тому Солянка, ягершніцель і грейупхенсуппе: багато людей асоціюють це з кухнею НДР. Урсула Віннінгтон показала, що є інший шлях, хоча багато речей було мало або неможливо отримати. Чатні та пападам - ​​як Урсула Віннінгтон сколихнула східнонімецьку кухню Взимку вона надихала людей у ​​соцдержаві рецептами кренделів із корицею, качки з яблуками, сливами та лимонами, пряників та імбирних пряників. Коли в плановій економіці спостерігалося перевиробництво яєць, вона використовувала їх, щоб приготувати киш-лорен або китайські пельмені. Вона допомогла кухні НДР отримати більше різноманітності та інтернаціональності. Рецепти, які вона писала для журналів і журналів, здавалися незвичайними для свого часу - і все ж її читачі були в захваті. Зараз Урсулі Віннінгтон 94 роки. Дипломована фермерка та вчений-аграрій уже не так багато готує, але все ще з теплотою згадує одну зі своїх подорожей у великий світ поза межами НДР за часів НДР. У той час вона об’їхала всю Індію, пояснює вона в інтерв’ю Німецькому агентству преси. Вона супроводжувала свого першого чоловіка – фізика – у конгресовій поїздці. У далекій країні вона відкрила пападам, індійський сочевичний дал, куряче каррі та суміші спецій, такі як гарам масала. «Звичайно, я багато чому навчилася і зрозуміла, що смак каррі зовсім інший, ніж у НДР», — каже вона. Повернувшись додому, її першим завданням було взяти порошок НДР і з’ясувати: «Що тут не так і чому суміші індійського каррі кращі?» Віннінгтон писав рецепти та писав колонки для журналів і періодичних видань, таких як Das Magazin, Guter Rat і Sibylle. Також її бачили в кулінарних шоу. Подальші подорожі привели її до Франції, Китаю та Кореї. Її рецепти варіювалися від китайських лев’ячих голів до чатні та французького coq au vin. Слідкувала за наявністю їжі в НДР. «Гастрономічними хітами» стали її рецепти, йдеться в листі до редакції, який вона читає. «Міс Віннінгтон, ви врятували мій шлюб» в іншому. Звісно, ​​були поодинокі реакції на кшталт «Гарно, вафлі, де вони?» або «Де в Берліні можна купити часник?». Проте більшість реакцій читачів були дуже вдячними та позитивними. Хоча ваші кулінарні поради публікувалися по всій Німеччині, овочеві магазини іноді постачалися по-різному. Її девіз: «У НДР було м'ясо, птиця, риба, вино, овочі, часник, спеції, трави - і якщо ви не можете нічого з цього зробити, то, на жаль, ви не вмієте готувати». З падінням стіни та возз’єднанням зникли журнали, для яких вона писала. І не тільки це – він також втратив нішу, яку створював роками. «Я був не дуже радий повороту, я почувався комфортно в НДР», — каже Віннінгтон. Після відкриття стіни вона перетнула кордон не відразу. «У мене не було такого бажання, як у інших людей, які ніколи не були за кордоном». За своє життя вона опублікувала понад 1250 рецептів, а її вісім кулінарних книг, збірку її рецептів і колонок, все ще доступні для покупки сьогодні. У вересні цього року її онука Ліллі Бьом записала з нею подкаст для серії подкастів rbb «Deep Doku» під назвою «Кухня НДР — як Урсула Віннінгтон революціонізувала східнонімецькі рецепти». Остання книга Віннінгтона була опублікована в 2012 році - в ній є такі рецепти, як мекленбурзьке желе або французький буф бургіньон. Її бабуся завжди готує останнє разом із кок-о-вином, каже її онука. «Те, що я знову приготував днями, — це бок-чой, — додає Віннінгтон, — із червоним перцем, трохи картоплі в мундирі та спеціями.» З цього можна приготувати чудову їжу. «Спочатку часник і імбир пасеруються в олії, потім перець, потім пак-чой і, нарешті, картопля. У кого він зараз є вдома, кладе зверху багато свіжого коріандру – це чудова їжа, вона проста та чудова». (dpa) Berlinsʹka hazeta Chatni ta papadam - ​​yak Ursula Vinninhton skolykhnula skhidnonimetsʹku kukhnyu Stattya Leny Lachnyt • 4 hodyny tomu Solyanka, yahershnitselʹ i hreyupkhensuppe: bahato lyudey asotsiyuyutʹ tse z kukhneyu NDR. Ursula Vinninhton pokazala, shcho ye inshyy shlyakh, khocha bahato rechey bulo malo abo nemozhlyvo otrymaty. Chatni ta papadam - ​​yak Ursula Vinninhton skolykhnula skhidnonimetsʹku kukhnyu Vzymku vona nadykhala lyudey u ​​sotsderzhavi retseptamy krendeliv iz korytseyu, kachky z yablukamy, slyvamy ta lymonamy, pryanykiv ta imbyrnykh pryanykiv. Koly v planoviy ekonomitsi sposterihalosya perevyrobnytstvo yayetsʹ, vona vykorystovuvala yikh, shchob pryhotuvaty kysh-loren abo kytaysʹki pelʹmeni. Vona dopomohla kukhni NDR otrymaty bilʹshe riznomanitnosti ta internatsionalʹnosti. Retsepty, yaki vona pysala dlya zhurnaliv i zhurnaliv, zdavalysya nezvychaynymy dlya svoho chasu - i vse zh yiyi chytachi buly v zakhvati. Zaraz Ursuli Vinninhton 94 roky. Dyplomovana fermerka ta vchenyy-ahrariy uzhe ne tak bahato hotuye, ale vse shche z teplotoyu z·haduye odnu zi svoyikh podorozhey u velykyy svit poza mezhamy NDR za chasiv NDR. U toy chas vona obʺyikhala vsyu Indiyu, poyasnyuye vona v intervʺyu Nimetsʹkomu ahent·stvu presy. Vona suprovodzhuvala svoho pershoho cholovika – fizyka – u konhresoviy poyizdtsi. U dalekiy krayini vona vidkryla papadam, indiysʹkyy sochevychnyy dal, kuryache karri ta sumishi spetsiy, taki yak haram masala. «Zvychayno, ya bahato chomu navchylasya i zrozumila, shcho smak karri zovsim inshyy, nizh u NDR», — kazhe vona. Povernuvshysʹ dodomu, yiyi pershym zavdannyam bulo vzyaty poroshok NDR i zʺyasuvaty: «Shcho tut ne tak i chomu sumishi indiysʹkoho karri krashchi?» Vinninhton pysav retsepty ta pysav kolonky dlya zhurnaliv i periodychnykh vydanʹ, takykh yak Das Magazin, Guter Rat i Sibylle. Takozh yiyi bachyly v kulinarnykh shou. Podalʹshi podorozhi pryvely yiyi do Frantsiyi, Kytayu ta Koreyi. Yiyi retsepty variyuvalysya vid kytaysʹkykh levʺyachykh holiv do chatni ta frantsuzʹkoho coq au vin. Slidkuvala za nayavnistyu yizhi v NDR. «Hastronomichnymy khitamy» staly yiyi retsepty, ydetʹsya v lysti do redaktsiyi, yakyy vona chytaye. «Mis Vinninhton, vy vryatuvaly miy shlyub» v inshomu. Zvisno, ​​buly poodynoki reaktsiyi na kshtalt «Harno, vafli, de vony?» abo «De v Berlini mozhna kupyty chasnyk?». Prote bilʹshistʹ reaktsiy chytachiv buly duzhe vdyachnymy ta pozytyvnymy. Khocha vashi kulinarni porady publikuvalysya po vsiy Nimechchyni, ovochevi mahazyny inodi postachalysya po-riznomu. Yiyi deviz: «U NDR bulo m'yaso, ptytsya, ryba, vyno, ovochi, chasnyk, spetsiyi, travy - i yakshcho vy ne mozhete nichoho z tsʹoho zrobyty, to, na zhalʹ, vy ne vmiyete hotuvaty». Z padinnyam stiny ta vozzʺyednannyam znykly zhurnaly, dlya yakykh vona pysala. I ne tilʹky tse – vin takozh vtratyv nishu, yaku stvoryuvav rokamy. «YA buv ne duzhe radyy povorotu, ya pochuvavsya komfortno v NDR», — kazhe Vinninhton. Pislya vidkryttya stiny vona peretnula kordon ne vidrazu. «U mene ne bulo takoho bazhannya, yak u inshykh lyudey, yaki nikoly ne buly za kordonom». Za svoye zhyttya vona opublikuvala ponad 1250 retseptiv, a yiyi visim kulinarnykh knyh, zbirku yiyi retseptiv i kolonok, vse shche dostupni dlya pokupky sʹohodni. U veresni tsʹoho roku yiyi onuka Lilli Bʹom zapysala z neyu podkast dlya seriyi podkastiv rbb «Deep Doku» pid nazvoyu «Kukhnya NDR — yak Ursula Vinninhton revolyutsionizuvala skhidnonimetsʹki retsepty». Ostannya knyha Vinninhtona bula opublikovana v 2012 rotsi - v niy ye taki retsepty, yak meklenburzʹke zhele abo frantsuzʹkyy buf burhinʹon. Yiyi babusya zavzhdy hotuye ostannye razom iz kok-o-vynom, kazhe yiyi onuka. «Te, shcho ya znovu pryhotuvav dnyamy, — tse bok-choy, — dodaye Vinninhton, — iz chervonym pertsem, trokhy kartopli v mundyri ta spetsiyamy.» Z tsʹoho mozhna pryhotuvaty chudovu yizhu. «Spochatku chasnyk i imbyr paseruyutʹsya v oliyi, potim peretsʹ, potim pak-choy i, nareshti, kartoplya. U koho vin zaraz ye vdoma, klade zverkhu bahato svizhoho koriandru – tse chudova yizha, vona prosta ta chudova». (dpa)