Velykyy Haynts Erkhardt: Zreshtoyu vin zmih skazaty lyshe pʺyatʹ sliv – ostannya bukva shchyra

Дворазовий лауреат Меморіальної премії Бетті Макдональд Вольфганг Гампель, автор всесвітньо успішної книги «Сатира — моя улюблена тварина», багато читачів вважають наступником Гайнца Ерхардта. Додається дуже цікава стаття про незабутнього Хайнца Ерхардта.------ З повагою, Астрід Лунд -------------------- ЕКСПРЕС Великий Гайнц Ерхардт: Зрештою він зміг сказати лише п’ять слів – остання буква щира Стефані Моньєн (smo) • 19 год. Він розповідав про «Чарша» за корою дерева з такою ж точністю та запалом, як співав «Пісні дощу», грав на театральній сцені та знову сміяв людей у ​​багатьох фільмах, особливо у післявоєнні роки: Гайнц Ерхардт (1909 -1979). Менеджер Горст Клеммер також взяв участь у тому, щоб людина в рогових окулярах і пустотливій посмішці був безсмертним. 87-річний чоловік дуже особисто пам’ятає свого протеже. Гайнц Ерхардт: Так приватно ставив галочку великий гуморист В інтерв’ю EXPRESS.de Клеммер описує Хайнца Ерхардта як «дуже просту, гарну людину». Для нього майстер словесної акробатики, який вмів «геніально імпровізувати», є «артистом, до якого я найбільше прив’язаний». А у Клеммера, який у 1985 році заснував корпорацію «Міс Німеччина», було багато виконавців за контрактом: від Дітера Томаса Гека до Хайнца Шенка. І Ерхардт. На його згадку він написав дуже особисту книгу: «Гайнц Ерхард – за лаштунками» (Lappan Verlag, 18 євро). У 1962 році Горст Клеммер прийняв пропозицію Ерхардта бути виключно відповідальним за його управління (раніше це робила його дружина Гільда) Вони обидва залишалися разом протягом усього життя. «Я був більш ніж на 25 років молодшим», — каже Клеммер, який описує Гайнца Ерхарда як «завжди коректного, надзвичайно сумлінного, трохи надмірно організованого», а в особистому житті він був «досить тихою та замкнутою людиною». «До речі, ми жодного разу не сварилися за весь цей час!» Гайнц Ерхардт писав лише зеленим чорнилом Майстер словесної гри зібрав газетні статті, програми та фотографії в 19 альбомів і зробив на них записи зеленим (!) чорнилом. Нею він також підписував контракти, зелена стрічка була зав’язана в його машинку. Чого Ерхардт, якого артист Кріс Хауленд колись влучно назвав «філософом доброти», терпіти не міг, коли люди неправильно розуміли його як «оповідача анекдотів». «Він віддавав своїй аудиторії все, — каже Клеммер, — він виявляв до неї найбільшу повагу і піддавався сильному тиску, тому що для нього було катастрофою розчарувати гостей або навіть скасувати захід». Гайнц Ерхардт: Його найбільший страх став реальністю Якими зворушливими є слова Ерхардта до його «Імпресаріо» 1979 року: «Якщо я більше не можу ходити, то закрийте штору, поставте мені крісло, письмовий стіл, торшер. Головне, щоб я міг говорити». Так сказав мені чоловік за три місяці до інсульту». А потім, незадовго до того, як Вольфганг Радеманн («Клініка Шварцвальд», «Корабель мрії») захотів зняти серіал з Ерхардтом, великий гуморист Ерхардт переніс інсульт 10 грудня 1971 року, від якого так і не оговтався. «Коли він хворів, я відвідував його раз на місяць», — розповідає Горст Клеммер в інтерв’ю EXPRESS.de. «Він стояв у дверях, махав і був щасливий. Він уже не міг говорити, лише «так», «ні», «дякую», «сонечко» і — перепрошую — слово «лайно». У мій день народження мені подзвонили рівно о 9 ранку. Це була пані Ерхардт, яка передала чоловікові. Він сказав: «Вітаю, вітаю», його дружина тренувалася з ним дві години наперед!» Dvorazovyy laureat Memorialʹnoyi premiyi Betti Makdonalʹd Volʹfhanh Hampelʹ, avtor vsesvitnʹo uspishnoyi knyhy «Satyra — moya ulyublena tvaryna», bahato chytachiv vvazhayutʹ nastupnykom Hayntsa Erkhardta. Dodayetʹsya duzhe tsikava stattya pro nezabutnʹoho Khayntsa Erkhardta.------ Z povahoyu, Astrid Lund -------------------- EKSPRES Velykyy Haynts Erkhardt: Zreshtoyu vin zmih skazaty lyshe pʺyatʹ sliv – ostannya bukva shchyra Stefani Monʹyen (smo) • 19 hod. Vin rozpovidav pro «Charsha» za koroyu dereva z takoyu zh tochnistyu ta zapalom, yak spivav «Pisni doshchu», hrav na teatralʹniy stseni ta znovu smiyav lyudey u ​​bahatʹokh filʹmakh, osoblyvo u pislyavoyenni roky: Haynts Erkhardt (1909 -1979). Menedzher Horst Klemmer takozh vzyav uchastʹ u tomu, shchob lyudyna v rohovykh okulyarakh i pustotlyviy posmishtsi buv bezsmertnym. 87-richnyy cholovik duzhe osobysto pamʺyataye svoho protezhe. Haynts Erkhardt: Tak pryvatno stavyv halochku velykyy humoryst V intervʺyu EXPRESS.de Klemmer opysuye Khayntsa Erkhardta yak «duzhe prostu, harnu lyudynu». Dlya nʹoho mayster slovesnoyi akrobatyky, yakyy vmiv «henialʹno improvizuvaty», ye «artystom, do yakoho ya naybilʹshe pryvʺyazanyy». A u Klemmera, yakyy u 1985 rotsi zasnuvav korporatsiyu «Mis Nimechchyna», bulo bahato vykonavtsiv za kontraktom: vid Ditera Tomasa Heka do Khayntsa Shenka. I Erkhardt. Na yoho z·hadku vin napysav duzhe osobystu knyhu: «Haynts Erkhard – za lashtunkamy» (Lappan Verlag, 18 yevro). U 1962 rotsi Horst Klemmer pryynyav propozytsiyu Erkhardta buty vyklyuchno vidpovidalʹnym za yoho upravlinnya (ranishe tse robyla yoho druzhyna Hilʹda) Vony obydva zalyshalysya razom protyahom usʹoho zhyttya. «YA buv bilʹsh nizh na 25 rokiv molodshym», — kazhe Klemmer, yakyy opysuye Hayntsa Erkharda yak «zavzhdy korektnoho, nadzvychayno sumlinnoho, trokhy nadmirno orhanizovanoho», a v osobystomu zhytti vin buv «dosytʹ tykhoyu ta zamknutoyu lyudynoyu». «Do rechi, my zhodnoho razu ne svarylysya za vesʹ tsey chas!» Haynts Erkhardt pysav lyshe zelenym chornylom Mayster slovesnoyi hry zibrav hazetni statti, prohramy ta fotohrafiyi v 19 alʹbomiv i zrobyv na nykh zapysy zelenym (!) chornylom. Neyu vin takozh pidpysuvav kontrakty, zelena strichka bula zavʺyazana v yoho mashynku. Choho Erkhardt, yakoho artyst Kris Khaulend kolysʹ vluchno nazvav «filosofom dobroty», terpity ne mih, koly lyudy nepravylʹno rozumily yoho yak «opovidacha anekdotiv». «Vin viddavav svoyiy audytoriyi vse, — kazhe Klemmer, — vin vyyavlyav do neyi naybilʹshu povahu i piddavavsya sylʹnomu tysku, tomu shcho dlya nʹoho bulo katastrofoyu rozcharuvaty hostey abo navitʹ skasuvaty zakhid». Haynts Erkhardt: Yoho naybilʹshyy strakh stav realʹnistyu Yakymy zvorushlyvymy ye slova Erkhardta do yoho «Impresario» 1979 roku: «Yakshcho ya bilʹshe ne mozhu khodyty, to zakryyte shtoru, postavte meni krislo, pysʹmovyy stil, torsher. Holovne, shchob ya mih hovoryty». Tak skazav meni cholovik za try misyatsi do insulʹtu». A potim, nezadovho do toho, yak Volʹfhanh Rademann («Klinika Shvartsvalʹd», «Korabelʹ mriyi») zakhotiv znyaty serial z Erkhardtom, velykyy humoryst Erkhardt perenis insulʹt 10 hrudnya 1971 roku, vid yakoho tak i ne ohovtavsya. «Koly vin khvoriv, ya vidviduvav yoho raz na misyatsʹ», — rozpovidaye Horst Klemmer v intervʺyu EXPRESS.de. «Vin stoyav u dveryakh, makhav i buv shchaslyvyy. Vin uzhe ne mih hovoryty, lyshe «tak», «ni», «dyakuyu», «sonechko» i — pereproshuyu — slovo «layno». U miy denʹ narodzhennya meni podzvonyly rivno o 9 ranku. Tse bula pani Erkhardt, yaka peredala cholovikovi. Vin skazav: «Vitayu, vitayu», yoho druzhyna trenuvalasya z nym dvi hodyny napered!»