Kytay pro vytik informatsiyi z Pentahonu: Krayiny stayutʹ «harmatnym mʺyasom dlya hehemoniyi SSHA»

Берлінська газета Китай про витік інформації з Пентагону: Країни стають «гарматним м’ясом для гегемонії США» Саймон Цайзе • 6 годин • 3 хвилини читання У понеділок Китай гнівно відреагував на заяви міністра оборони США Піта Хегсета. У суботу Washington Post повідомила про меморандум, поширений Хегсетом у Пентагоні, в якому він закликав збройні сили США підготуватися до війни проти Китаю та виграти її. У неділю Хегсет пішов далі і під час візиту до Токіо назвав Японію незамінним партнером Сполучених Штатів у боротьбі з «китайською агресією». «Позначаючи Китай загрозою та використовуючи це як привід, США розпалюють ідеологічний антагонізм, підживлюють розбіжності та конфронтацію та навіть спонукають певні країни стати гарматним м’ясом для гегемонії США», — заявив у понеділок речник МЗС Китаю Го Цзякунь. Хегсет хоче переорієнтувати американську армію. Зараз пріоритетами є запобігання окупації Китаєм Тайваню та зміцнення оборони США шляхом того, щоб Європа та інші союзники взяли на себе свої «ризики» самостійно. США більше не повинні гарантувати їх безпеку. Це випливає з секретного внутрішнього посібника, написаного консервативною Heritage Foundation, який містить деякі уривки, які є майже дослівними копіями текстів, опублікованих аналітичним центром минулого року. У неділю Хегсет прямо не закликав Японію збільшити витрати на оборону. При цьому він висловив упевненість, що Японія правильно оцінить, «які навички потрібні». Країна є «зразковим союзником», і США не сумніваються, що ним залишаться. «Але ми обидва також усвідомлюємо, що кожен має робити більше», — продовжив Хегсет. Концепція планування збройних сил у меморандумі Хегсета розглядає лише конфлікт із Пекіном під час розрахунку ймовірності війни між великими державами. Загрозу з боку Росії мають значною мірою враховувати європейські союзники. У записці детально описано реалізацію підготовки до потенційної війни проти Пекіна та перемоги в ній, а також захист Сполучених Штатів від загроз у «ближньому зарубіжжі», включаючи Гренландію та Панамський канал. Перша адміністрація Трампа та адміністрація Байдена визначили Китай як найбільшу загрозу для Сполучених Штатів і розмістили свої збройні сили для підготовки та запобігання конфлікту в Індо-Тихоокеанському регіоні. Регіон має економічне значення. Китай імпортує понад 80 відсотків своїх товарів і нафти кораблями через Південно-Китайське море. Ймовірно, інтерес до регіону в майбутньому зросте. Китайська державна нафтова компанія CNOOC оголосила в понеділок, що виявила нове нафтове родовище в східній частині Південно-Китайського моря потужністю понад 100 мільйонів тонн нафти. У той час як Китай проголошує Південно-Китайське море своєю власною територією з 1949 року, США хочуть переконатися, що значні частини цього району вважаються міжнародними територіальними водами. Стратегія, викладена Хегсетом, відрізняється від стратегії попередніх урядів. Вторгнення Китаю на Тайвань описується як єдиний сценарій, який має переважати над іншими потенційними загрозами. Комплексна архітектура збройних сил США має бути зосереджена не тільки на захисті країни, але й на Індо-Тихоокеанському регіоні. Міністр оборони США нещодавно відвідав Тихоокеанський регіон, щоб висвітлити свої пріоритети щодо Китаю. Він сказав солдатам на Гуамі, що вони є «вістрям» американських військових операцій. Речник МЗС Китаю Го заявив у понеділок, що США повинні відмовитися від ілюзій щодо використання Тайваню для стримування Китаю. Вашингтон також має визнати політику Єдиного Китаю, згідно з якою Тайвань вважається невід'ємною частиною Народної Республіки. Berlinsʹka hazeta Kytay pro vytik informatsiyi z Pentahonu: Krayiny stayutʹ «harmatnym mʺyasom dlya hehemoniyi SSHA» Saymon Tsayze • 6 hodyn • 3 khvylyny chytannya U ponedilok Kytay hnivno vidreahuvav na zayavy ministra oborony SSHA Pita Khehseta. U subotu Washington Post povidomyla pro memorandum, poshyrenyy Khehsetom u Pentahoni, v yakomu vin zaklykav zbroyni syly SSHA pidhotuvatysya do viyny proty Kytayu ta vyhraty yiyi. U nedilyu Khehset pishov dali i pid chas vizytu do Tokio nazvav Yaponiyu nezaminnym partnerom Spoluchenykh Shtativ u borotʹbi z «kytaysʹkoyu ahresiyeyu». «Poznachayuchy Kytay zahrozoyu ta vykorystovuyuchy tse yak pryvid, SSHA rozpalyuyutʹ ideolohichnyy antahonizm, pidzhyvlyuyutʹ rozbizhnosti ta konfrontatsiyu ta navitʹ sponukayutʹ pevni krayiny staty harmatnym mʺyasom dlya hehemoniyi SSHA», — zayavyv u ponedilok rechnyk MZS Kytayu Ho Tszyakunʹ. Khehset khoche pereoriyentuvaty amerykansʹku armiyu. Zaraz priorytetamy ye zapobihannya okupatsiyi Kytayem Tayvanyu ta zmitsnennya oborony SSHA shlyakhom toho, shchob Yevropa ta inshi soyuznyky vzyaly na sebe svoyi «ryzyky» samostiyno. SSHA bilʹshe ne povynni harantuvaty yikh bezpeku. Tse vyplyvaye z sekretnoho vnutrishnʹoho posibnyka, napysanoho konservatyvnoyu Heritage Foundation, yakyy mistytʹ deyaki uryvky, yaki ye mayzhe doslivnymy kopiyamy tekstiv, opublikovanykh analitychnym tsentrom mynuloho roku. U nedilyu Khehset pryamo ne zaklykav Yaponiyu zbilʹshyty vytraty na oboronu. Pry tsʹomu vin vyslovyv upevnenistʹ, shcho Yaponiya pravylʹno otsinytʹ, «yaki navychky potribni». Krayina ye «zrazkovym soyuznykom», i SSHA ne sumnivayutʹsya, shcho nym zalyshatʹsya. «Ale my obydva takozh usvidomlyuyemo, shcho kozhen maye robyty bilʹshe», — prodovzhyv Khehset. Kontseptsiya planuvannya zbroynykh syl u memorandumi Khehseta roz·hlyadaye lyshe konflikt iz Pekinom pid chas rozrakhunku ymovirnosti viyny mizh velykymy derzhavamy. Zahrozu z boku Rosiyi mayutʹ znachnoyu miroyu vrakhovuvaty yevropeysʹki soyuznyky. U zapystsi detalʹno opysano realizatsiyu pidhotovky do potentsiynoyi viyny proty Pekina ta peremohy v niy, a takozh zakhyst Spoluchenykh Shtativ vid zahroz u «blyzhnʹomu zarubizhzhi», vklyuchayuchy Hrenlandiyu ta Panamsʹkyy kanal. Persha administratsiya Trampa ta administratsiya Baydena vyznachyly Kytay yak naybilʹshu zahrozu dlya Spoluchenykh Shtativ i rozmistyly svoyi zbroyni syly dlya pidhotovky ta zapobihannya konfliktu v Indo-Tykhookeansʹkomu rehioni. Rehion maye ekonomichne znachennya. Kytay importuye ponad 80 vidsotkiv svoyikh tovariv i nafty korablyamy cherez Pivdenno-Kytaysʹke more. Ymovirno, interes do rehionu v maybutnʹomu zroste. Kytaysʹka derzhavna naftova kompaniya CNOOC oholosyla v ponedilok, shcho vyyavyla nove naftove rodovyshche v skhidniy chastyni Pivdenno-Kytaysʹkoho morya potuzhnistyu ponad 100 milʹyoniv tonn nafty. U toy chas yak Kytay proholoshuye Pivdenno-Kytaysʹke more svoyeyu vlasnoyu terytoriyeyu z 1949 roku, SSHA khochutʹ perekonatysya, shcho znachni chastyny tsʹoho rayonu vvazhayutʹsya mizhnarodnymy terytorialʹnymy vodamy. Stratehiya, vykladena Khehsetom, vidriznyayetʹsya vid stratehiyi poperednikh uryadiv. Vtorhnennya Kytayu na Tayvanʹ opysuyetʹsya yak yedynyy stsenariy, yakyy maye perevazhaty nad inshymy potentsiynymy zahrozamy. Kompleksna arkhitektura zbroynykh syl SSHA maye buty zoseredzhena ne tilʹky na zakhysti krayiny, ale y na Indo-Tykhookeansʹkomu rehioni. Ministr oborony SSHA neshchodavno vidvidav Tykhookeansʹkyy rehion, shchob vysvitlyty svoyi priorytety shchodo Kytayu. Vin skazav soldatam na Huami, shcho vony ye «vistryam» amerykansʹkykh viysʹkovykh operatsiy. Rechnyk MZS Kytayu Ho zayavyv u ponedilok, shcho SSHA povynni vidmovytysya vid ilyuziy shchodo vykorystannya Tayvanyu dlya strymuvannya Kytayu. Vashynhton takozh maye vyznaty polityku Yedynoho Kytayu, z·hidno z yakoyu Tayvanʹ vvazhayetʹsya nevid'yemnoyu chastynoyu Narodnoyi Respubliky.