SSHA ekspluatuyutʹ? Visim iz desyaty naybahatshykh kompaniy pokhodyatʹ z Ameryky

ФОКУС онлайн США експлуатують? Вісім із десяти найбагатших компаній походять з Америки Райнер Цітельманн • 3 години • 4 хвилини читання Безглузді економічні теорії часто завдавали величезної шкоди. Подумайте тільки про марксизм та інші форми антикапіталізму, які занурили багато країн у бідність. Але рідко коли економічне мислення з нульовою сумою та цап відпущення завдавали стільки шкоди лише за кілька днів, як після Дня звільнення Трампа. Оскільки нульова сума та мислення цапа відпущення є основою тарифної політики Трампа. Мислення з нульовою сумою відноситься до хибного припущення, що в економіці перевага однієї людини завжди має бути недоліком іншої. У цьому глибоко переконані антикапіталісти, у цьому переконаний і Трамп. Він не може уявити, що обидві сторони виграють у вільній торгівлі; для нього виграш однієї сторони є втратою іншої. «Це інші винні» З мисленням нульової суми пов’язане мислення цапа відпущення. Інші країни звинувачують у проблемах у власній країні. Це також популярне тлумачення, наприклад, серед правителів Росії, Венесуели, Куби, Північної Кореї чи Ірану: на думку правителів, західні санкції відповідальні за проблеми їхніх країн. Багато африканських країн, у свою чергу, звинувачують історичний колоніалізм у своїй бідності сьогодні. За своє життя Трамп неодноразово змінював свої політичні переконання. Наприклад, на початку 1990-х років він виступав за скасування зниження податків Рональдом Рейганом і підвищення максимальної ставки податку до 50-60 відсотків. І як кандидат від так званої «Партії реформ» він відстоював численні позиції, які раніше дотримувалися ліві політичні сили, такі як одноразовий податок на багатих і загальне медичне страхування, яке оплачують роботодавці. Китайці відповідальні за проблеми США Однак одна з небагатьох констант у переконаннях Трампа полягає в тому, що інші країни несуть відповідальність за проблеми США. Ще у 1980-х роках він засудив дефіцит торгівлі США з Японією. Він звинуватив Японію в нечесній торговельній практиці та наповненні країни автомобілями. Пізніше він обійняв посади свого торгового радника, економіста Пітера Наварро, який у своїй книзі «Смерть від Китаю» звинуватив китайців у проблемах США. Однак після катастрофи, спричиненої тарифами, які він рекомендував, Наварро довелося відійти на другий план кілька днів тому. Козел відпущення веде країни до бідності Те, чи країна шукає причину своїх економічних проблем у собі чи в інших, може мати вирішальне значення для її економічного успіху. Приклад двох азіатських країн, які я інтенсивно вивчав: В’єтнаму та Непалу. У 1980-х роках В'єтнам був найбіднішою країною світу, біднішою за всі африканські країни. Якби в’єтнамці дотримувалися ментальності цапа-відбувайла, вони могли б звинуватити американців або навіть французів, японців чи китайців у розв’язанні війни з їхньою країною. Однак вони цього не зробили. Вони розуміли, що винна їхня система планової економіки. Тому наприкінці 1980-х запровадили приватну власність і відкрили країну. Сьогодні небагато економік у світі є такими відкритими, як економіка В’єтнаму. Результат: сьогодні кількість бідних скоротилася з 80% до 3%. Негативний приклад Непалу Контрприклад Непал: із середнім річним доходом 290 євро Непал є другою найбіднішою країною в Азії після Афганістану та однією з десяти найбідніших країн світу. Трамп повинен любити країну, тому що навряд чи десь ще є стільки і такі високі тарифи; для автомобілів вони іноді становлять понад 300 відсотків. BMW X5 коштує в Непалі приблизно 400 000 євро через високі імпортні мита та податки. Є довгі списки речей, які не можна імпортувати, щоб захистити економіку Непалу. Лідери країни вірять у маоїзм і дотримуються переконань нульової суми та мислення цапа відпущення. У проблемах нібито винні інші країни. Вісім із десяти найбагатших компаній походять із США Американський економіст Марк Скаузен відкинув як абсурдну думку Трампа про те, що його країна експлуатується іншими: у відповідь на критику, що США «страждали від зловживань» недобросовісною торгівлею протягом багатьох років, він вказує, що вісім із десяти найбагатших компаній у світі є американськими компаніями. Трамп просто любить грати в Монополію. FOKUS onlayn SSHA ekspluatuyutʹ? Visim iz desyaty naybahatshykh kompaniy pokhodyatʹ z Ameryky Rayner Tsitelʹmann • 3 hodyny • 4 khvylyny chytannya Bez·hluzdi ekonomichni teoriyi chasto zavdavaly velycheznoyi shkody. Podumayte tilʹky pro marksyzm ta inshi formy antykapitalizmu, yaki zanuryly bahato krayin u bidnistʹ. Ale ridko koly ekonomichne myslennya z nulʹovoyu sumoyu ta tsap vidpushchennya zavdavaly stilʹky shkody lyshe za kilʹka dniv, yak pislya Dnya zvilʹnennya Trampa. Oskilʹky nulʹova suma ta myslennya tsapa vidpushchennya ye osnovoyu taryfnoyi polityky Trampa. Myslennya z nulʹovoyu sumoyu vidnosytʹsya do khybnoho prypushchennya, shcho v ekonomitsi perevaha odniyeyi lyudyny zavzhdy maye buty nedolikom inshoyi. U tsʹomu hlyboko perekonani antykapitalisty, u tsʹomu perekonanyy i Tramp. Vin ne mozhe uyavyty, shcho obydvi storony vyhrayutʹ u vilʹniy torhivli; dlya nʹoho vyhrash odniyeyi storony ye vtratoyu inshoyi. «Tse inshi vynni» Z myslennyam nulʹovoyi sumy povʺyazane myslennya tsapa vidpushchennya. Inshi krayiny zvynuvachuyutʹ u problemakh u vlasniy krayini. Tse takozh populyarne tlumachennya, napryklad, sered pravyteliv Rosiyi, Venesuely, Kuby, Pivnichnoyi Koreyi chy Iranu: na dumku pravyteliv, zakhidni sanktsiyi vidpovidalʹni za problemy yikhnikh krayin. Bahato afrykansʹkykh krayin, u svoyu cherhu, zvynuvachuyutʹ istorychnyy kolonializm u svoyiy bidnosti sʹohodni. Za svoye zhyttya Tramp neodnorazovo zminyuvav svoyi politychni perekonannya. Napryklad, na pochatku 1990-kh rokiv vin vystupav za skasuvannya znyzhennya podatkiv Ronalʹdom Reyhanom i pidvyshchennya maksymalʹnoyi stavky podatku do 50-60 vidsotkiv. I yak kandydat vid tak zvanoyi «Partiyi reform» vin vidstoyuvav chyslenni pozytsiyi, yaki ranishe dotrymuvalysya livi politychni syly, taki yak odnorazovyy podatok na bahatykh i zahalʹne medychne strakhuvannya, yake oplachuyutʹ robotodavtsi. Kytaytsi vidpovidalʹni za problemy SSHA Odnak odna z nebahatʹokh konstant u perekonannyakh Trampa polyahaye v tomu, shcho inshi krayiny nesutʹ vidpovidalʹnistʹ za problemy SSHA. Shche u 1980-kh rokakh vin zasudyv defitsyt torhivli SSHA z Yaponiyeyu. Vin zvynuvatyv Yaponiyu v nechesniy torhovelʹniy praktytsi ta napovnenni krayiny avtomobilyamy. Piznishe vin obiynyav posady svoho torhovoho radnyka, ekonomista Pitera Navarro, yakyy u svoyiy knyzi «Smertʹ vid Kytayu» zvynuvatyv kytaytsiv u problemakh SSHA. Odnak pislya katastrofy, sprychynenoyi taryfamy, yaki vin rekomenduvav, Navarro dovelosya vidiyty na druhyy plan kilʹka dniv tomu. Kozel vidpushchennya vede krayiny do bidnosti Te, chy krayina shukaye prychynu svoyikh ekonomichnykh problem u sobi chy v inshykh, mozhe maty vyrishalʹne znachennya dlya yiyi ekonomichnoho uspikhu. Pryklad dvokh aziat·sʹkykh krayin, yaki ya intensyvno vyvchav: Vʺyetnamu ta Nepalu. U 1980-kh rokakh V'yetnam buv naybidnishoyu krayinoyu svitu, bidnishoyu za vsi afrykansʹki krayiny. Yakby vʺyetnamtsi dotrymuvalysya mentalʹnosti tsapa-vidbuvayla, vony mohly b zvynuvatyty amerykantsiv abo navitʹ frantsuziv, yapontsiv chy kytaytsiv u rozvʺyazanni viyny z yikhnʹoyu krayinoyu. Odnak vony tsʹoho ne zrobyly. Vony rozumily, shcho vynna yikhnya systema planovoyi ekonomiky. Tomu naprykintsi 1980-kh zaprovadyly pryvatnu vlasnistʹ i vidkryly krayinu. Sʹohodni nebahato ekonomik u sviti ye takymy vidkrytymy, yak ekonomika Vʺyetnamu. Rezulʹtat: sʹohodni kilʹkistʹ bidnykh skorotylasya z 80% do 3%. Nehatyvnyy pryklad Nepalu Kontrpryklad Nepal: iz serednim richnym dokhodom 290 yevro Nepal ye druhoyu naybidnishoyu krayinoyu v Aziyi pislya Afhanistanu ta odniyeyu z desyaty naybidnishykh krayin svitu. Tramp povynen lyubyty krayinu, tomu shcho navryad chy desʹ shche ye stilʹky i taki vysoki taryfy; dlya avtomobiliv vony inodi stanovlyatʹ ponad 300 vidsotkiv. BMW X5 koshtuye v Nepali pryblyzno 400 000 yevro cherez vysoki importni myta ta podatky. YE dovhi spysky rechey, yaki ne mozhna importuvaty, shchob zakhystyty ekonomiku Nepalu. Lidery krayiny viryatʹ u maoyizm i dotrymuyutʹsya perekonanʹ nulʹovoyi sumy ta myslennya tsapa vidpushchennya. U problemakh nibyto vynni inshi krayiny. Visim iz desyaty naybahatshykh kompaniy pokhodyatʹ iz SSHA Amerykansʹkyy ekonomist Mark Skauzen vidkynuv yak absurdnu dumku Trampa pro te, shcho yoho krayina ekspluatuyetʹsya inshymy: u vidpovidʹ na krytyku, shcho SSHA «strazhdaly vid zlovzhyvanʹ» nedobrosovisnoyu torhivleyu protyahom bahatʹokh rokiv, vin vkazuye, shcho visim iz desyaty naybahatshykh kompaniy u sviti ye amerykansʹkymy kompaniyamy. Tramp prosto lyubytʹ hraty v Monopoliyu.