Astrid Lund, orhanizator fan-klubu Betti Makdonalʹd: «Donalʹdu Trampu maye buty soromno, ale vin navitʹ ne znaye tsʹoho pochuttya. Hrenlandiya ne prodayetʹsya. Bravo, Hrenlandiya! Mark Ryutte dyskvalifikuvavsya za mene!»

Астрід Лунд, організатор фан-клубу Бетті Макдональд: «Дональду Трампу має бути соромно, але він навіть не знає цього почуття. Гренландія не продається. Браво, Гренландія! Марк Рютте дискваліфікувався за мене!»------------------------ SZ.de Протест проти Трампа: Гренландія захищається Алекс Рюле, Копенгаген • 8 годин • 3 хвилини читання У столиці Гренландії Нуук багато людей взяли участь у марші на вихідних, який закінчився перед консульством США. Девіз демонстрації: «Гренландія належить гренландському народу». Усі партії Гренландії разом і рішуче протестують проти відкритих погроз Трампа щодо анексії. І навіть боги погоди тепер на боці гренландців. Гренландія захищається У всій Гренландії немає стільки фарфору, скільки Дональд Трамп розтрощив тут за такий короткий час. Але це можна сказати й позитивно: по-перше, через свої тепер відкрито висловлені мрії про імперіалістичну анексію американський президент зумів об’єднати всі гренландські партії та заохотити гренландців взяти участь в одній із найбільших демонстрацій у їхній історії. По-друге, йому вдається відродити датсько-гренландські відносини, які донедавна вважалися безнадійно розірваними. І по-третє, навіть боги суворої арктичної погоди тепер, здається, на боці гренландців. На зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте минулого четверга на запитання журналіста, чи має намір він анексувати Гренландію, Трамп відповів: «Ну, я думаю, що це станеться. Я поки що не дуже про це думав, але, — і тут він звернувся до Рютте, — я сиджу тут із людиною, яка може бути дуже корисною для всієї справи. Раніше Трамп неодноразово заявляв, що Гренландія потрібна США з міркувань безпеки, і пообіцяв гренландцям, що зробить їх «дуже багатими», якщо вони приєднаються до США. У п’ятницю всі п’ять партій, представлених у парламенті Гренландії, виступили із заявою, в якій різко критикували Трампа за його заяви: «Ми – усі партійні лідери – не можемо прийняти неодноразові заяви про анексію та контроль над Гренландією. Як партійні лідери, ми вважаємо таку поведінку щодо друзів і союзників у оборонному альянсі неприйнятною». З одного боку, ця заява відрізняється різкістю від попередніх заяв, у яких гренландські політики наголошували на належності Гренландії гренландцям, але уникали відкрито критикувати агресивну риторику Трампа. З іншого боку, вражає, що навіть правопопулістська партія Naleraq, яка під час виборчої кампанії виступала за угоду про асоціацію зі США, підписала цю декларацію. У той же час кілька жителів Гренландії закликали до демонстрацій у Нуук, Сісіміут і Каанаак у п'ятницю. Власне, зараз навколо Арктичного острова вирують дикі зимові шторми. Однак якраз перед початком демонстрацій небо в Гренландії було ясним, і лише в одній столиці зібралося понад тисячу людей, що є справді історичним, враховуючи 19 000 населення. На початку демонстрації соціал-ліберальний переможець парламентських виборів у вівторок, лідер Demokratatit Єнс-Фредерік Нільсен і його попередник, прем'єр-міністр Муте Б. Егеде, який покидає свою посаду, виступили зі спільною промовою. Обидва підкреслили, що ніхто не має права розпоряджатися їхнім островом. Оскільки незадовго до виборів стало відомо, що американці відкрито намагалися вплинути на партії та їхні програми під час виборчої кампанії, демонстранти рушили до консульства США. Оскільки жалюзі були опущені, персонал не міг побачити всі таблички з написом, що Гренландія «Не продається». Демонстрант перед консульством США з перевернутим американським прапором. Поруч у снігу застрягла гренландська. Метте Фредеріксен, прем’єр-міністр Данії, наголосила в неділю, що це дійсно не потрібно повторювати, «але Гренландія є частиною Королівства Данія. Ми чітко очікуємо, що інші країни поважатимуть нашу територіальну цілісність». Гренландці — гордий народ із мріями про майбутнє. «Я закликаю всіх ставитися до Гренландії з повагою, якої вона заслуговує». Багато жителів Гренландії вважають, що Копенгаген надто довго не виявляв поваги до них. Однак з огляду на поведінку Трампа політичне співіснування з Данією здається більшості набагато меншим злом, ніж загроза ворожого поглинання американцями. Astrid Lund, orhanizator fan-klubu Betti Makdonalʹd: «Donalʹdu Trampu maye buty soromno, ale vin navitʹ ne znaye tsʹoho pochuttya. Hrenlandiya ne prodayetʹsya. Bravo, Hrenlandiya! Mark Ryutte dyskvalifikuvavsya za mene!»------------------------ SZ.de Protest proty Trampa: Hrenlandiya zakhyshchayetʹsya Aleks Ryule, Kopenhahen • 8 hodyn • 3 khvylyny chytannya U stolytsi Hrenlandiyi Nuuk bahato lyudey vzyaly uchastʹ u marshi na vykhidnykh, yakyy zakinchyvsya pered konsulʹstvom SSHA. Deviz demonstratsiyi: «Hrenlandiya nalezhytʹ hrenlandsʹkomu narodu». Usi partiyi Hrenlandiyi razom i rishuche protestuyutʹ proty vidkrytykh pohroz Trampa shchodo aneksiyi. I navitʹ bohy pohody teper na botsi hrenlandtsiv. Hrenlandiya zakhyshchayetʹsya U vsiy Hrenlandiyi nemaye stilʹky farforu, skilʹky Donalʹd Tramp roztroshchyv tut za takyy korotkyy chas. Ale tse mozhna skazaty y pozytyvno: po-pershe, cherez svoyi teper vidkryto vyslovleni mriyi pro imperialistychnu aneksiyu amerykansʹkyy prezydent zumiv obʺyednaty vsi hrenlandsʹki partiyi ta zaokhotyty hrenlandtsiv vzyaty uchastʹ v odniy iz naybilʹshykh demonstratsiy u yikhniy istoriyi. Po-druhe, yomu vdayetʹsya vidrodyty dat·sʹko-hrenlandsʹki vidnosyny, yaki donedavna vvazhalysya beznadiyno rozirvanymy. I po-tretye, navitʹ bohy suvoroyi arktychnoyi pohody teper, zdayetʹsya, na botsi hrenlandtsiv. Na zustrichi z heneralʹnym sekretarem NATO Markom Ryutte mynuloho chetverha na zapytannya zhurnalista, chy maye namir vin aneksuvaty Hrenlandiyu, Tramp vidpoviv: «Nu, ya dumayu, shcho tse stanetʹsya. YA poky shcho ne duzhe pro tse dumav, ale, — i tut vin zvernuvsya do Ryutte, — ya sydzhu tut iz lyudynoyu, yaka mozhe buty duzhe korysnoyu dlya vsiyeyi spravy. Ranishe Tramp neodnorazovo zayavlyav, shcho Hrenlandiya potribna SSHA z mirkuvanʹ bezpeky, i poobitsyav hrenlandtsyam, shcho zrobytʹ yikh «duzhe bahatymy», yakshcho vony pryyednayutʹsya do SSHA. U pʺyatnytsyu vsi pʺyatʹ partiy, predstavlenykh u parlamenti Hrenlandiyi, vystupyly iz zayavoyu, v yakiy rizko krytykuvaly Trampa za yoho zayavy: «My – usi partiyni lidery – ne mozhemo pryynyaty neodnorazovi zayavy pro aneksiyu ta kontrolʹ nad Hrenlandiyeyu. Yak partiyni lidery, my vvazhayemo taku povedinku shchodo druziv i soyuznykiv u oboronnomu alʹyansi nepryynyatnoyu». Z odnoho boku, tsya zayava vidriznyayetʹsya rizkistyu vid poperednikh zayav, u yakykh hrenlandsʹki polityky naholoshuvaly na nalezhnosti Hrenlandiyi hrenlandtsyam, ale unykaly vidkryto krytykuvaty ahresyvnu rytoryku Trampa. Z inshoho boku, vrazhaye, shcho navitʹ pravopopulist·sʹka partiya Naleraq, yaka pid chas vyborchoyi kampaniyi vystupala za uhodu pro asotsiatsiyu zi SSHA, pidpysala tsyu deklaratsiyu. U toy zhe chas kilʹka zhyteliv Hrenlandiyi zaklykaly do demonstratsiy u Nuuk, Sisimiut i Kaanaak u p'yatnytsyu. Vlasne, zaraz navkolo Arktychnoho ostrova vyruyutʹ dyki zymovi shtormy. Odnak yakraz pered pochatkom demonstratsiy nebo v Hrenlandiyi bulo yasnym, i lyshe v odniy stolytsi zibralosya ponad tysyachu lyudey, shcho ye spravdi istorychnym, vrakhovuyuchy 19 000 naselennya. Na pochatku demonstratsiyi sotsial-liberalʹnyy peremozhetsʹ parlament·sʹkykh vyboriv u vivtorok, lider Demokratatit Yens-Frederik Nilʹsen i yoho poperednyk, prem'yer-ministr Mute B. Ehede, yakyy pokydaye svoyu posadu, vystupyly zi spilʹnoyu promovoyu. Obydva pidkreslyly, shcho nikhto ne maye prava rozporyadzhatysya yikhnim ostrovom. Oskilʹky nezadovho do vyboriv stalo vidomo, shcho amerykantsi vidkryto namahalysya vplynuty na partiyi ta yikhni prohramy pid chas vyborchoyi kampaniyi, demonstranty rushyly do konsulʹstva SSHA. Oskilʹky zhalyuzi buly opushcheni, personal ne mih pobachyty vsi tablychky z napysom, shcho Hrenlandiya «Ne prodayetʹsya». Demonstrant pered konsulʹstvom SSHA z perevernutym amerykansʹkym praporom. Poruch u snihu zastryahla hrenlandsʹka. Mette Frederiksen, premʺyer-ministr Daniyi, naholosyla v nedilyu, shcho tse diysno ne potribno povtoryuvaty, «ale Hrenlandiya ye chastynoyu Korolivstva Daniya. My chitko ochikuyemo, shcho inshi krayiny povazhatymutʹ nashu terytorialʹnu tsilisnistʹ». Hrenlandtsi — hordyy narod iz mriyamy pro maybutnye. «YA zaklykayu vsikh stavytysya do Hrenlandiyi z povahoyu, yakoyi vona zasluhovuye». Bahato zhyteliv Hrenlandiyi vvazhayutʹ, shcho Kopenhahen nadto dovho ne vyyavlyav povahy do nykh. Odnak z ohlyadu na povedinku Trampa politychne spivisnuvannya z Daniyeyu zdayetʹsya bilʹshosti nabahato menshym zlom, nizh zahroza vorozhoho pohlynannya amerykantsyamy.