Blyzʹkoskhidnyy konflikt i livi: Dzhudit Batler opysuye masovi vbyvstva KHAMAS yak «zbroynyy opir»

Daily Mirror Близькосхідний конфлікт і ліві: Джудіт Батлер описує масові вбивства ХАМАС як «збройний опір» Герріт Бартелс • 5 год Американський філософ говорить у Парижі, що атаки 7 жовтня не були ані терористичними, ані антисемітськими, а просто – можливо законним – нападом на ізраїльтян. Невдовзі після 7 жовтня американський філософ і гендерний теоретик Джудіт Батлер, яка народилася в США в 1956 році в родині угорсько-російсько-єврейської пари, написала есе в «London Review of Books» про різанину ХАМАС і насильство, опубліковане на Близькому Сході та спробувала контекстуалізувати це, вона принаймні зізналася, не без того, щоб постійно говорити про насильницьке ізраїльське «колоніальне правління»: «Насправді я беззастережно засуджую насильство, вчинене ХАМАСом. Це була страшна й огидна різанина. Це була моя перша реакція, і вона залишається». Вона зробила обмеження цієї неділі в Пантені, одній із паризьких загород, під час обговорення відеоподкасту «Paroles d’Honneur». У двохвилинному записі професора риторики в Берклі, який поширюється в соціальних мережах з понеділка, ви можете побачити і почути, як вона говорить про те, що атаки ХАМАС були «повстанням», «актом збройного опору». Ви повинні сказати це, якщо хочете бути «чесними та історично точними», — каже Батлер. Насильство проти палестинців І далі: «Це був не теракт, не антисемітський напад, а напад проти ізраїльтян». Тут вона також коротко зазначає, що все це було для неї страшним і жахливим. Але вона була б «дурнею», якби не взяла до уваги насильство, яке чиниться проти палестинців протягом десятиліть. Далі вона стверджує, що тут насильницький репресивний апарат, ситуація підкорення, і чи є хтось «за чи проти збройного опору», «за чи проти Хамасу, але давайте принаймні називати це збройним опором». По суті, на цьому заході, організованому двома лівими єврейськими організаціями та корінним постколоніальним відеоканалом Paroles d'Honneur, Батлер продовжила своє есе лише невдовзі після 7 жовтня. Мені не потрібно ототожнювати себе з цим обличчям чи цим іменем, щоб назвати звірства, які я бачу. Джудіт Батлер Мова йшла про заборону контекстуалізації, про нібито пов’язану релятивізацію різанини ХАМАС (Батлер негайно взявся за обидва), про моральне обурення, яке використовують насамперед засоби масової інформації, яке не відповідає вимогам і є надто поверхневим. Усе це завжди призводить до таких речень: «Ми просто хочемо знати історію насильства, горя та обурення, якими жили ізраїльтяни». мене. Мені не потрібно ідентифікувати себе з цим обличчям чи цим ім’ям, щоб назвати звірства, які я бачу». Було зрозуміло, що час для такого есею з дивною назвою «Компас скорботи» невдовзі після 7 жовтня здавався не дуже вдалим, оскільки шок був таким глибоким. Гірше те, що Ізраїль перетворився на «колоніальну державу», «державу апартеїду», яку Батлер зробив без жодного шуму, а також його ігнорування ХАМАС як свого власного багатомільйонного репресивного апарату в секторі Газа, здатного розпочати війну. Немає жодної згадки про антисемітизм, жодної згадки про дві сотні заручників, жодної згадки про мету багатьох арабських груп і держав, а також Ірану знищити Ізраїль. Законний напад ХАМАС? І тепер 7 жовтня був не теракт, не антисемітський випад, а цілком законна атака на Ізраїль, на державний репресивний апарат? Чи законним є взяття заручників як акт опору? Треба говорити про небезпечну баналізацію, навіть відбілювання, а не лише вибіркове халтурство. Ви можете дозволити Батлеру говорити. Але враховуючи їхню популярність і репутацію, їхні заяви не тільки більше резонують з постколоніальними лівими, але й повторюються без контексту в культурній індустрії, яка вже сильно розірвана. «Опір часто завдає удару по нелегітимним цілям», — можна прочитати у дописі на Facebook культуролога, письменника та багаторічного члена журі Клагенфуртської премії Бахмана Міту Саньяла. Від «збройного опору» до героїзації та навіть гламуризації Хамасу зовсім недалеко. Наприкінці свого есе «Компас горя» Батлер бажала світу, який чинить опір «нормалізації колоніального правління» і виступає за «самовизначення та свободу людей». Daily Mirror Blyzʹkoskhidnyy konflikt i livi: Dzhudit Batler opysuye masovi vbyvstva KHAMAS yak «zbroynyy opir» Herrit Bartels • 5 hod Amerykansʹkyy filosof hovorytʹ u Paryzhi, shcho ataky 7 zhovtnya ne buly ani terorystychnymy, ani antysemit·sʹkymy, a prosto – mozhlyvo zakonnym – napadom na izrayilʹtyan. Nevdovzi pislya 7 zhovtnya amerykansʹkyy filosof i hendernyy teoretyk Dzhudit Batler, yaka narodylasya v SSHA v 1956 rotsi v rodyni uhorsʹko-rosiysʹko-yevreysʹkoyi pary, napysala ese v «London Review of Books» pro rizanynu KHAMAS i nasylʹstvo, opublikovane na Blyzʹkomu Skhodi ta sprobuvala kontekstualizuvaty tse, vona prynaymni ziznalasya, ne bez toho, shchob postiyno hovoryty pro nasylʹnytsʹke izrayilʹsʹke «kolonialʹne pravlinnya»: «Naspravdi ya bezzasterezhno zasudzhuyu nasylʹstvo, vchynene KHAMASom. Tse bula strashna y ohydna rizanyna. Tse bula moya persha reaktsiya, i vona zalyshayetʹsya». Vona zrobyla obmezhennya tsiyeyi nedili v Panteni, odniy iz paryzʹkykh zahorod, pid chas obhovorennya videopodkastu «Paroles dʺHonneur». U dvokhvylynnomu zapysi profesora rytoryky v Berkli, yakyy poshyryuyetʹsya v sotsialʹnykh merezhakh z ponedilka, vy mozhete pobachyty i pochuty, yak vona hovorytʹ pro te, shcho ataky KHAMAS buly «povstannyam», «aktom zbroynoho oporu». Vy povynni skazaty tse, yakshcho khochete buty «chesnymy ta istorychno tochnymy», — kazhe Batler. Nasylʹstvo proty palestyntsiv I dali: «Tse buv ne terakt, ne antysemit·sʹkyy napad, a napad proty izrayilʹtyan». Tut vona takozh korotko zaznachaye, shcho vse tse bulo dlya neyi strashnym i zhakhlyvym. Ale vona bula b «durneyu», yakby ne vzyala do uvahy nasylʹstvo, yake chynytʹsya proty palestyntsiv protyahom desyatylitʹ. Dali vona stverdzhuye, shcho tut nasylʹnytsʹkyy represyvnyy aparat, sytuatsiya pidkorennya, i chy ye khtosʹ «za chy proty zbroynoho oporu», «za chy proty Khamasu, ale davayte prynaymni nazyvaty tse zbroynym oporom». Po suti, na tsʹomu zakhodi, orhanizovanomu dvoma livymy yevreysʹkymy orhanizatsiyamy ta korinnym postkolonialʹnym videokanalom Paroles d'Honneur, Batler prodovzhyla svoye ese lyshe nevdovzi pislya 7 zhovtnya. Meni ne potribno ototozhnyuvaty sebe z tsym oblychchyam chy tsym imenem, shchob nazvaty zvirstva, yaki ya bachu. Dzhudit Batler Mova yshla pro zaboronu kontekstualizatsiyi, pro nibyto povʺyazanu relyatyvizatsiyu rizanyny KHAMAS (Batler nehayno vzyavsya za obydva), pro moralʹne oburennya, yake vykorystovuyutʹ nasampered zasoby masovoyi informatsiyi, yake ne vidpovidaye vymoham i ye nadto poverkhnevym. Use tse zavzhdy pryzvodytʹ do takykh rechenʹ: «My prosto khochemo znaty istoriyu nasylʹstva, horya ta oburennya, yakymy zhyly izrayilʹtyany». mene. Meni ne potribno identyfikuvaty sebe z tsym oblychchyam chy tsym imʺyam, shchob nazvaty zvirstva, yaki ya bachu». Bulo zrozumilo, shcho chas dlya takoho eseyu z dyvnoyu nazvoyu «Kompas skorboty» nevdovzi pislya 7 zhovtnya zdavavsya ne duzhe vdalym, oskilʹky shok buv takym hlybokym. Hirshe te, shcho Izrayilʹ peretvoryvsya na «kolonialʹnu derzhavu», «derzhavu aparteyidu», yaku Batler zrobyv bez zhodnoho shumu, a takozh yoho ihnoruvannya KHAMAS yak svoho vlasnoho bahatomilʹyonnoho represyvnoho aparatu v sektori Haza, zdatnoho rozpochaty viynu. Nemaye zhodnoyi z·hadky pro antysemityzm, zhodnoyi z·hadky pro dvi sotni zaruchnykiv, zhodnoyi z·hadky pro metu bahatʹokh arabsʹkykh hrup i derzhav, a takozh Iranu znyshchyty Izrayilʹ. Zakonnyy napad KHAMAS? I teper 7 zhovtnya buv ne terakt, ne antysemit·sʹkyy vypad, a tsilkom zakonna ataka na Izrayilʹ, na derzhavnyy represyvnyy aparat? Chy zakonnym ye vzyattya zaruchnykiv yak akt oporu? Treba hovoryty pro nebezpechnu banalizatsiyu, navitʹ vidbilyuvannya, a ne lyshe vybirkove khalturstvo. Vy mozhete dozvolyty Batleru hovoryty. Ale vrakhovuyuchy yikhnyu populyarnistʹ i reputatsiyu, yikhni zayavy ne tilʹky bilʹshe rezonuyutʹ z postkolonialʹnymy livymy, ale y povtoryuyutʹsya bez kontekstu v kulʹturniy industriyi, yaka vzhe sylʹno rozirvana. «Opir chasto zavdaye udaru po nelehitymnym tsilyam», — mozhna prochytaty u dopysi na Facebook kulʹturoloha, pysʹmennyka ta bahatorichnoho chlena zhuri Klahenfurt·sʹkoyi premiyi Bakhmana Mitu Sanʹyala. Vid «zbroynoho oporu» do heroyizatsiyi ta navitʹ hlamuryzatsiyi Khamasu zovsim nedaleko. Naprykintsi svoho ese «Kompas horya» Batler bazhala svitu, yakyy chynytʹ opir «normalizatsiyi kolonialʹnoho pravlinnya» i vystupaye za «samovyznachennya ta svobodu lyudey».