«Usadka» v Rosiyi – Putin vede krayinu v ekonomiku defitsytu

СВІТ «Усадка» в Росії – Путін веде країну в економіку дефіциту Томас Майєр - 11 годин тому Сузір’я слабкої економіки зі зростаючою інфляцією, відоме з 1970-х років, для якого було знайдено термін «стагфляція», вже було створено під час коронакризи. Фіскальна підтримка сукупного попиту, що фінансується за рахунок випуску нових грошей, зустріла обмежену пропозицію та підштовхнула споживчі ціни вгору. Українська війна знову посилила «стагфляційний» імпульс у Європі. Для порівняння, Росія, імовірно, переживе ще більш драматичний розвиток, який можна було б назвати «згортанням». У 1973 році війна Судного дня та пов’язане з нею нафтове ембарго арабськими країнами спричинили вибух цін на нафту. Зростання споживчих цін призвело до зростання заробітної плати, що призвело до зростання цін. Спіраль ціна-зарплата-ціна протягом десятиліття була б неможливою, якби центральні банки не допустили величезного розширення пропозиції грошей. Навіть сьогодні ми відчуваємо вибух цін на сировину, що призводить до зростання споживчих цін. У США вже зростає заробітна плата, незабаром прийде європейський стандарт. Як і в 1970-х роках, монетарні політики ігнорують появу грошового навісу. З 2015 року номінальний валовий внутрішній продукт (ВВП) у зоні євро зріс на 20 відсотків, тоді як грошова маса М3, яку раніше враховував Європейський центральний банк (ЄЦБ), зросла на 45 відсотків. У Росії теж економіка наповнена грошима Якщо різницю не накопичувати або реальний ВВП відповідно не росте, надлишок грошей довго підтримуватиме інфляцію на високому рівні. Але на своїй нещодавній прес-конференції президент ЄЦБ Крістін Лагард нічого не сказала про розвиток грошової маси – і ніхто цього не просив. У Росії теж економіка наповнена грошима. Реальний ВВП майже не зріс з 2015 року, тоді як номінальний ВВП зріс на 59 відсотків через високу інфляцію. Оскільки грошова маса зросла на цілих 135 відсотків, грошовий навіс навіть вище, ніж у зоні євро. У той час як держава була досить ощадливою, зростання вимог до інших країн і, зокрема, позик приватним домогосподарствам сприяло створенню грошей. І навпаки, готівка в обігу та банківські депозити інвестиційних компаній надзвичайно зросли. Внаслідок санкцій вітчизняне виробництво зараз скорочується, а багато імпортних товарів більше не пропонуються. Суттєво скорочена пропозиція задовольняє попит, роздутий високими грошовими запасами. Результатом, ймовірно, буде галопуюча інфляція. Інфляція б’є по економічно слабким і підриває довіру до державних грошей і, зрештою, до самої держави, що спонукає політиків до дії. Ціни обмежені – на енергоносії в нашій країні і на хліб у бідних країнах. Це коштує державі великих грошей, які центральний банк друкує, оскільки не має власних резервів і щоб уникнути підвищення відсоткових ставок. Маховик інфляції продовжує обертатися. Якщо справи стануть дуже поганими – а це може статися в Росії – держава заморожує всі ціни. Витрати на придбання товарів потім здійснюються у формі часу очікування. Президент Путін мріє відродити радянську імперію. З цієї мрії, ймовірно, вдасться лише відновлення радянської дефіцитної економіки. Томас Майєр є директором-засновником Дослідницького інституту Флоссбаха фон Шторха. SVIT «Usadka» v Rosiyi – Putin vede krayinu v ekonomiku defitsytu Tomas Mayyer - 11 hodyn tomu Suzirʺya slabkoyi ekonomiky zi zrostayuchoyu inflyatsiyeyu, vidome z 1970-kh rokiv, dlya yakoho bulo znaydeno termin «stahflyatsiya», vzhe bulo stvoreno pid chas koronakryzy. Fiskalʹna pidtrymka sukupnoho popytu, shcho finansuyetʹsya za rakhunok vypusku novykh hroshey, zustrila obmezhenu propozytsiyu ta pidshtovkhnula spozhyvchi tsiny vhoru. Ukrayinsʹka viyna znovu posylyla «stahflyatsiynyy» impulʹs u Yevropi. Dlya porivnyannya, Rosiya, imovirno, perezhyve shche bilʹsh dramatychnyy rozvytok, yakyy mozhna bulo b nazvaty «z·hortannyam». U 1973 rotsi viyna Sudnoho dnya ta povʺyazane z neyu naftove embarho arabsʹkymy krayinamy sprychynyly vybukh tsin na naftu. Zrostannya spozhyvchykh tsin pryzvelo do zrostannya zarobitnoyi platy, shcho pryzvelo do zrostannya tsin. Spiralʹ tsina-zarplata-tsina protyahom desyatylittya bula b nemozhlyvoyu, yakby tsentralʹni banky ne dopustyly velycheznoho rozshyrennya propozytsiyi hroshey. Navitʹ sʹohodni my vidchuvayemo vybukh tsin na syrovynu, shcho pryzvodytʹ do zrostannya spozhyvchykh tsin. U SSHA vzhe zrostaye zarobitna plata, nezabarom pryyde yevropeysʹkyy standart. Yak i v 1970-kh rokakh, monetarni polityky ihnoruyutʹ poyavu hroshovoho navisu. Z 2015 roku nominalʹnyy valovyy vnutrishniy produkt (VVP) u zoni yevro zris na 20 vidsotkiv, todi yak hroshova masa M3, yaku ranishe vrakhovuvav Yevropeysʹkyy tsentralʹnyy bank (YETSB), zrosla na 45 vidsotkiv. U Rosiyi tezh ekonomika napovnena hroshyma Yakshcho riznytsyu ne nakopychuvaty abo realʹnyy VVP vidpovidno ne roste, nadlyshok hroshey dovho pidtrymuvatyme inflyatsiyu na vysokomu rivni. Ale na svoyiy neshchodavniy pres-konferentsiyi prezydent YETSB Kristin Lahard nichoho ne skazala pro rozvytok hroshovoyi masy – i nikhto tsʹoho ne prosyv. U Rosiyi tezh ekonomika napovnena hroshyma. Realʹnyy VVP mayzhe ne zris z 2015 roku, todi yak nominalʹnyy VVP zris na 59 vidsotkiv cherez vysoku inflyatsiyu. Oskilʹky hroshova masa zrosla na tsilykh 135 vidsotkiv, hroshovyy navis navitʹ vyshche, nizh u zoni yevro. U toy chas yak derzhava bula dosytʹ oshchadlyvoyu, zrostannya vymoh do inshykh krayin i, zokrema, pozyk pryvatnym domohospodarstvam spryyalo stvorennyu hroshey. I navpaky, hotivka v obihu ta bankivsʹki depozyty investytsiynykh kompaniy nadzvychayno zrosly. Vnaslidok sanktsiy vitchyznyane vyrobnytstvo zaraz skorochuyetʹsya, a bahato importnykh tovariv bilʹshe ne proponuyutʹsya. Suttyevo skorochena propozytsiya zadovolʹnyaye popyt, rozdutyy vysokymy hroshovymy zapasamy. Rezulʹtatom, ymovirno, bude halopuyucha inflyatsiya. Inflyatsiya bʺye po ekonomichno slabkym i pidryvaye doviru do derzhavnykh hroshey i, zreshtoyu, do samoyi derzhavy, shcho sponukaye politykiv do diyi. Tsiny obmezheni – na enerhonosiyi v nashiy krayini i na khlib u bidnykh krayinakh. Tse koshtuye derzhavi velykykh hroshey, yaki tsentralʹnyy bank drukuye, oskilʹky ne maye vlasnykh rezerviv i shchob unyknuty pidvyshchennya vidsotkovykh stavok. Makhovyk inflyatsiyi prodovzhuye obertatysya. Yakshcho spravy stanutʹ duzhe pohanymy – a tse mozhe statysya v Rosiyi – derzhava zamorozhuye vsi tsiny. Vytraty na prydbannya tovariv potim zdiysnyuyutʹsya u formi chasu ochikuvannya. Prezydent Putin mriye vidrodyty radyansʹku imperiyu. Z tsiyeyi mriyi, ymovirno, vdastʹsya lyshe vidnovlennya radyansʹkoyi defitsytnoyi ekonomiky. Tomas Mayyer ye dyrektorom-zasnovnykom Doslidnytsʹkoho instytutu Flossbakha fon Shtorkha.