Novyy khvoryy Yevropy: prem'yer-ministr Frantsiyi namahayetʹsya zapobihty yoho padinnyu

Frankfurter Rundschau Новий хворий Європи: прем'єр-міністр Франції намагається запобігти його падінню Stefan Brändle • 56 мільйонів • 3 хвилини читання Хаос у Франції У Франції прем'єр-міністр Байру хоче нарешті провести бюджет через парламент. На думку експертів, стан державних фінансів у поганому стані. Проблема бюджету показує, наскільки жахлива фінансова ситуація у Франції: друга за величиною економіка ЄС не спромоглася прийняти бюджет на 2025 рік з осені через хитку більшість у парламенті. У понеділок (3 лютого) прем'єр-міністр Франсуа Байру негайно ввів бюджет у дію. Це стало можливим завдяки статті 49-3 Конституції Франції. Цей інституційний лом дозволяє уряду просувати пропозицію без голосування в Національних зборах. Передумовою є те, що тоді Національні збори висловлять свою довіру Прем’єр-міністру. Інакше уряд Байру впаде, як це сталося з колишнім прем’єр-міністром Мішелем Барньє в грудні. Прем’єр-міністр Франції повинен побоюватися нового падіння – але цього разу це може спрацювати Байру має лише одну мету: запобігти його падінню. За допомогою бюджетних поступок у соціальній політиці, зокрема найму 4000 нових учителів, йому вдалося розбити лівий фронт і залучити на свій бік поміркованих соціал-демократів. У понеділок Соціалістична партія вирішила не скасовувати свою довіру уряду Байру. Комуністи, Зелені, «Нескорені» та крайня права Національна асоціація (RN) Марін Ле Пен разом мають занадто мало голосів, щоб скинути Байру. Центристсько-демократичний прем’єр-міністр знає, що населення стоїть за ним: французам досить невимовної боротьби за владу, яка була спровокована минулим літом закликом президента Еммануеля Макрона до нових виборів. Падіння уряду означало б, що бюджет не буде узгоджений до весни. З одного боку, це зменшило б соціальні виплати, а з іншого – паралізувало б економічне життя; У Франції державні витрати становлять майже реальний соціалістичний рівень у 57 відсотків валового внутрішнього продукту. Бюджет у Франції може лише в обмеженій мірі допомогти економіці: податки мають зрости Однак бюджет, ухвалений у понеділок через статтю 49-3, далеко не те ліки, якого потребує хвора економіка Франції. За словами економіста Марка Туаті, державні фінанси переживають «катастрофічний розвиток». При Макроні держборг зріс на 800 до 3200 мільярдів євро через Covid – але не тільки через це. Це теж рекорд в Європі. Франція, яка не керувала збалансованим бюджетом протягом 50 років, зафіксувала найвищий дефіцит в єврозоні минулого року на рівні 6,1 відсотка. Очікується, що до 2025 року дефіцит становитиме 5,4 відсотка – більше, ніж у всіх сусідніх країнах. Численні поступки, за допомогою яких Байру сподівається уникнути повалення уряду, коштуватимуть мільярди більше. Попередник Байру, Мішель Барньє, планував заощадити 60 мільярдів євро; У бюджеті вони спадають до 32 млрд, майже половина. Крім того, Байру на рік підвищує податки для великих компаній і високооплачуваних. Він підвищує французький податок на авіаквитки до європейських напрямків з 2,63 євро до 7,30 євро. Франція — нова хвора людина Європи? економіка слабшає Новий бюджет базується на темпі зростання 1,1 відсотка. Тим часом голова Банку Франції Франсуа Віллеруа де Галау назвав їх у понеділок «надто оптимістичними». Багато експертів побоюються, що Франція може поринути в «технічну рецесію». У 2024 році 66 000 компаній оголосили про банкрутство, а незліченна кількість інших скорочує робочі місця. За останній квартал 2024 року безробіття зросло на чотири відсотки. До цього додається погроза президента США Дональда Трампа підвищити мита на європейські продукти. Франція постраждає менше, ніж Німеччина, але окремі сектори, такі як авіація, предмети розкоші, вино, хімічна та фармацевтична промисловість, сильно постраждають. Це ще більше сповільнить зростання Франції та автоматично збільшить дефіцит бюджету. Навіть якщо повалення уряду можна було б уникнути на даний момент, Франція все більше стає хворою людиною Європи. Frankfurter Rundschau Novyy khvoryy Yevropy: prem'yer-ministr Frantsiyi namahayetʹsya zapobihty yoho padinnyu Stefan Brändle • 56 milʹyoniv • 3 khvylyny chytannya Khaos u Frantsiyi U Frantsiyi prem'yer-ministr Bayru khoche nareshti provesty byudzhet cherez parlament. Na dumku ekspertiv, stan derzhavnykh finansiv u pohanomu stani. Problema byudzhetu pokazuye, naskilʹky zhakhlyva finansova sytuatsiya u Frantsiyi: druha za velychynoyu ekonomika YES ne spromohlasya pryynyaty byudzhet na 2025 rik z oseni cherez khytku bilʹshistʹ u parlamenti. U ponedilok (3 lyutoho) prem'yer-ministr Fransua Bayru nehayno vviv byudzhet u diyu. Tse stalo mozhlyvym zavdyaky statti 49-3 Konstytutsiyi Frantsiyi. Tsey instytutsiynyy lom dozvolyaye uryadu prosuvaty propozytsiyu bez holosuvannya v Natsionalʹnykh zborakh. Peredumovoyu ye te, shcho todi Natsionalʹni zbory vyslovlyatʹ svoyu doviru Premʺyer-ministru. Inakshe uryad Bayru vpade, yak tse stalosya z kolyshnim premʺyer-ministrom Mishelem Barnʹye v hrudni. Premʺyer-ministr Frantsiyi povynen poboyuvatysya novoho padinnya – ale tsʹoho razu tse mozhe spratsyuvaty Bayru maye lyshe odnu metu: zapobihty yoho padinnyu. Za dopomohoyu byudzhetnykh postupok u sotsialʹniy politytsi, zokrema naymu 4000 novykh uchyteliv, yomu vdalosya rozbyty livyy front i zaluchyty na sviy bik pomirkovanykh sotsial-demokrativ. U ponedilok Sotsialistychna partiya vyrishyla ne skasovuvaty svoyu doviru uryadu Bayru. Komunisty, Zeleni, «Neskoreni» ta kraynya prava Natsionalʹna asotsiatsiya (RN) Marin Le Pen razom mayutʹ zanadto malo holosiv, shchob skynuty Bayru. Tsentryst·sʹko-demokratychnyy premʺyer-ministr znaye, shcho naselennya stoyitʹ za nym: frantsuzam dosytʹ nevymovnoyi borotʹby za vladu, yaka bula sprovokovana mynulym litom zaklykom prezydenta Emmanuelya Makrona do novykh vyboriv. Padinnya uryadu oznachalo b, shcho byudzhet ne bude uz·hodzhenyy do vesny. Z odnoho boku, tse zmenshylo b sotsialʹni vyplaty, a z inshoho – paralizuvalo b ekonomichne zhyttya; U Frantsiyi derzhavni vytraty stanovlyatʹ mayzhe realʹnyy sotsialistychnyy rivenʹ u 57 vidsotkiv valovoho vnutrishnʹoho produktu. Byudzhet u Frantsiyi mozhe lyshe v obmezheniy miri dopomohty ekonomitsi: podatky mayutʹ zrosty Odnak byudzhet, ukhvalenyy u ponedilok cherez stattyu 49-3, daleko ne te liky, yakoho potrebuye khvora ekonomika Frantsiyi. Za slovamy ekonomista Marka Tuati, derzhavni finansy perezhyvayutʹ «katastrofichnyy rozvytok». Pry Makroni derzhborh zris na 800 do 3200 milʹyardiv yevro cherez Covid – ale ne tilʹky cherez tse. Tse tezh rekord v Yevropi. Frantsiya, yaka ne keruvala zbalansovanym byudzhetom protyahom 50 rokiv, zafiksuvala nayvyshchyy defitsyt v yevrozoni mynuloho roku na rivni 6,1 vidsotka. Ochikuyetʹsya, shcho do 2025 roku defitsyt stanovytyme 5,4 vidsotka – bilʹshe, nizh u vsikh susidnikh krayinakh. Chyslenni postupky, za dopomohoyu yakykh Bayru spodivayetʹsya unyknuty povalennya uryadu, koshtuvatymutʹ milʹyardy bilʹshe. Poperednyk Bayru, Mishelʹ Barnʹye, planuvav zaoshchadyty 60 milʹyardiv yevro; U byudzheti vony spadayutʹ do 32 mlrd, mayzhe polovyna. Krim toho, Bayru na rik pidvyshchuye podatky dlya velykykh kompaniy i vysokooplachuvanykh. Vin pidvyshchuye frantsuzʹkyy podatok na aviakvytky do yevropeysʹkykh napryamkiv z 2,63 yevro do 7,30 yevro. Frantsiya — nova khvora lyudyna Yevropy? ekonomika slabshaye Novyy byudzhet bazuyetʹsya na tempi zrostannya 1,1 vidsotka. Tym chasom holova Banku Frantsiyi Fransua Villerua de Halau nazvav yikh u ponedilok «nadto optymistychnymy». Bahato ekspertiv poboyuyutʹsya, shcho Frantsiya mozhe porynuty v «tekhnichnu retsesiyu». U 2024 rotsi 66 000 kompaniy oholosyly pro bankrut·stvo, a nezlichenna kilʹkistʹ inshykh skorochuye robochi mistsya. Za ostanniy kvartal 2024 roku bezrobittya zroslo na chotyry vidsotky. Do tsʹoho dodayetʹsya pohroza prezydenta SSHA Donalʹda Trampa pidvyshchyty myta na yevropeysʹki produkty. Frantsiya postrazhdaye menshe, nizh Nimechchyna, ale okremi sektory, taki yak aviatsiya, predmety rozkoshi, vyno, khimichna ta farmatsevtychna promyslovistʹ, sylʹno postrazhdayutʹ. Tse shche bilʹshe spovilʹnytʹ zrostannya Frantsiyi ta avtomatychno zbilʹshytʹ defitsyt byudzhetu. Navitʹ yakshcho povalennya uryadu mozhna bulo b unyknuty na danyy moment, Frantsiya vse bilʹshe staye khvoroyu lyudynoyu Yevropy.