Hostʹova stattya Akhmada Mansura - Absurdne nevihlastvo! Merkelʹ bachytʹ provynu ne v bizhentsyakh, a v nas

Гостьова стаття Ахмада Мансура - Абсурдне невігластво! Меркель бачить провину не в біженцях, а в нас FOCUS-online-Ahmad Mansour • 18 годин • 4 хвилини читання 9 вересня 2015 року, Берлін: канцлер Ангела Меркель (ХДС) сфотографувалася з біженцем для селфі після відвідування центру первинного прийому шукачів притулку. Навіть через три роки після відходу з посади канцлера Ангела Меркель не рефлексує критично на одне зі своїх важливих рішень. Її позиція щодо рішення не закривати кордони для біженців у 2015 році не змінилася. Навіть озираючись назад, Ангела Меркель не дозволяє собі сумніватися в моральній дилемі того часу. Особливо вражає їхнє розуміння інтеграції як обов’язку суспільства, що приймає. Очікування щодо глибшої рефлексії на цю тему все одно не були великими – і все одно розчаровані. Меркель, кордон і біженці Минуло більше дев'яти років з того часу, як Меркель прийняла історичне рішення не закривати кордони для біженців. Тоді настрій у Німеччині був іншим: тисячі людей стояли на вокзалах із написами на кшталт «Ласкаво просимо», кидали плюшевих ведмедів і пропонували супроводжувати біженців – навіть прийняти їх у власні чотири стіни. Німеччина хотіла показати світові, що вона є відкритим, толерантним суспільством, готовим брати на себе відповідальність і жити людяністю. Але з тих пір багато чого сталося. Багато біженців знайшли новий дім у Німеччині, але багато інших прибули фізично, але не емоційно. Дебати про злочинність, сексуальні насильства напередодні Нового року 2015 у Кельні, антисемітизм та ісламізм мали великий вплив на суспільне сприйняття. Сьогодні в дискусії про міграцію домінують депортації, прикордонний контроль, перенапружені муніципалітети та зменшення соціального визнання. Німеччина розділена як ніколи Початковий ентузіазм змінився розчаруванням. Ейфорія та колективна відданість 2015 року поступилися місцем глибоким соціальним розбіжностям. Коли справа доходить до питання про те, як боротися з міграцією, Німеччина зараз розділена як ніколи. Реальність нас давно наздогнала! Викликає питання той факт, що зараз жадібні, безсовісні контрабандисти вирішують, хто отримає тут притулок. Існує також проблема, що особу шукачів притулку навряд чи можна встановити, якщо відсутні паспорти та документи. А ті, хто дійсно потребує захисту, особливо жінки та діти, наразі мають мало шансів потрапити до Європи як шукачі притулку. Сьогодні ми знаємо, що депортація можлива лише в обмеженій мірі і що в 2015 році багато людей скористалися заплутаною, незрозумілою ситуацією, щоб потрапити до Федеративної Республіки з безпечних третіх країн. Приваблені процвітанням, роботою та соціальною державою, багато людей все ще подорожують сусідніми країнами. Приблизно через десять років стало кристально ясно: нам потрібно придивитися набагато краще і вирішити, хто, навіщо і звідки приїжджає в країну. Статистика злочинності демонструє тривожні тенденції Попереджувальні сигнали збільшуються роками. Критично оцінили тодішнє рішення і органи безпеки. Коли йдеться про міграційну політику, політики всього світу говорять про історичні помилки, які Німеччина допускає з 2015 року до сьогодні. Статистика злочинності демонструє тривожні тенденції, водночас серед багатьох людей зростає суб’єктивне відчуття незахищеності. Зростання антисемітських настроїв серед населення насправді можна виміряти, особливо після 7 жовтня 2023 року. Школи переповнені, а єврейські громади більше не почуваються належним чином захищеними. Це йде рука об руку зі зростанням ісламської радикалізації – в тому числі серед біженців: реальні проблеми, які потрібно вирішувати відкрито. Ведення цієї дискусії суто морально, як це зараз робить Меркель зі своєю книгою «Свобода» – чорне і біле, добро і зло – нікуди не приведеш. Страхи та тривоги не повинні бути табу. Не допомагає рефлекторне звинувачення в «расизмі» всіх, хто критикує міграційну політику. Потрібна сміливість усіх демократів, щоб відповісти на ці питання, також щоб перестати полегшувати підйом праворадикальних сил. Тому що безмовність, яку Меркель та її прихильники створили, представивши своє рішення про безальтернативність міграції як єдину моральну відповідь, веде до радикалізації суспільства. Радикалізація, яка з кожним днем ​​стає все помітнішою. Меркель: Інтеграція – це відповідальність суспільства більшості У цьому питанні Меркель виглядає дивно вчорашнім, як людина, яка застрягла в 2015 році і не стежить за публічними дебатами в Німеччині в останні роки. Сьогодні частини Зелених і СДПН випередили їх у цьому питанні праворуч. Hostʹova stattya Akhmada Mansura - Absurdne nevihlastvo! Merkelʹ bachytʹ provynu ne v bizhentsyakh, a v nas FOCUS-online-Ahmad Mansour • 18 hodyn • 4 khvylyny chytannya 9 veresnya 2015 roku, Berlin: kantsler Anhela Merkelʹ (KHDS) sfotohrafuvalasya z bizhentsem dlya selfi pislya vidviduvannya tsentru pervynnoho pryyomu shukachiv prytulku. Navitʹ cherez try roky pislya vidkhodu z posady kantslera Anhela Merkelʹ ne refleksuye krytychno na odne zi svoyikh vazhlyvykh rishenʹ. Yiyi pozytsiya shchodo rishennya ne zakryvaty kordony dlya bizhentsiv u 2015 rotsi ne zminylasya. Navitʹ ozyrayuchysʹ nazad, Anhela Merkelʹ ne dozvolyaye sobi sumnivatysya v moralʹniy dylemi toho chasu. Osoblyvo vrazhaye yikhnye rozuminnya intehratsiyi yak obovʺyazku suspilʹstva, shcho pryymaye. Ochikuvannya shchodo hlybshoyi refleksiyi na tsyu temu vse odno ne buly velykymy – i vse odno rozcharovani. Merkelʹ, kordon i bizhentsi Mynulo bilʹshe dev'yaty rokiv z toho chasu, yak Merkelʹ pryynyala istorychne rishennya ne zakryvaty kordony dlya bizhentsiv. Todi nastriy u Nimechchyni buv inshym: tysyachi lyudey stoyaly na vokzalakh iz napysamy na kshtalt «Laskavo prosymo», kydaly plyushevykh vedmediv i proponuvaly suprovodzhuvaty bizhentsiv – navitʹ pryynyaty yikh u vlasni chotyry stiny. Nimechchyna khotila pokazaty svitovi, shcho vona ye vidkrytym, tolerantnym suspilʹstvom, hotovym braty na sebe vidpovidalʹnistʹ i zhyty lyudyanistyu. Ale z tykh pir bahato choho stalosya. Bahato bizhentsiv znayshly novyy dim u Nimechchyni, ale bahato inshykh prybuly fizychno, ale ne emotsiyno. Debaty pro zlochynnistʹ, seksualʹni nasylʹstva naperedodni Novoho roku 2015 u Kelʹni, antysemityzm ta islamizm maly velykyy vplyv na suspilʹne spryynyattya. Sʹohodni v dyskusiyi pro mihratsiyu dominuyutʹ deportatsiyi, prykordonnyy kontrolʹ, perenapruzheni munitsypalitety ta zmenshennya sotsialʹnoho vyznannya. Nimechchyna rozdilena yak nikoly Pochatkovyy entuziazm zminyvsya rozcharuvannyam. Eyforiya ta kolektyvna viddanistʹ 2015 roku postupylysya mistsem hlybokym sotsialʹnym rozbizhnostyam. Koly sprava dokhodytʹ do pytannya pro te, yak borotysya z mihratsiyeyu, Nimechchyna zaraz rozdilena yak nikoly. Realʹnistʹ nas davno nazdohnala! Vyklykaye pytannya toy fakt, shcho zaraz zhadibni, bezsovisni kontrabandysty vyrishuyutʹ, khto otrymaye tut prytulok. Isnuye takozh problema, shcho osobu shukachiv prytulku navryad chy mozhna vstanovyty, yakshcho vidsutni pasporty ta dokumenty. A ti, khto diysno potrebuye zakhystu, osoblyvo zhinky ta dity, narazi mayutʹ malo shansiv potrapyty do Yevropy yak shukachi prytulku. Sʹohodni my znayemo, shcho deportatsiya mozhlyva lyshe v obmezheniy miri i shcho v 2015 rotsi bahato lyudey skorystalysya zaplutanoyu, nezrozumiloyu sytuatsiyeyu, shchob potrapyty do Federatyvnoyi Respubliky z bezpechnykh tretikh krayin. Pryvableni protsvitannyam, robotoyu ta sotsialʹnoyu derzhavoyu, bahato lyudey vse shche podorozhuyutʹ susidnimy krayinamy. Pryblyzno cherez desyatʹ rokiv stalo krystalʹno yasno: nam potribno prydyvytysya nabahato krashche i vyrishyty, khto, navishcho i zvidky pryyizhdzhaye v krayinu. Statystyka zlochynnosti demonstruye tryvozhni tendentsiyi Poperedzhuvalʹni syhnaly zbilʹshuyutʹsya rokamy. Krytychno otsinyly todishnye rishennya i orhany bezpeky. Koly ydetʹsya pro mihratsiynu polityku, polityky vsʹoho svitu hovoryatʹ pro istorychni pomylky, yaki Nimechchyna dopuskaye z 2015 roku do sʹohodni. Statystyka zlochynnosti demonstruye tryvozhni tendentsiyi, vodnochas sered bahatʹokh lyudey zrostaye subʺyektyvne vidchuttya nezakhyshchenosti. Zrostannya antysemit·sʹkykh nastroyiv sered naselennya naspravdi mozhna vymiryaty, osoblyvo pislya 7 zhovtnya 2023 roku. Shkoly perepovneni, a yevreysʹki hromady bilʹshe ne pochuvayutʹsya nalezhnym chynom zakhyshchenymy. Tse yde ruka ob ruku zi zrostannyam islamsʹkoyi radykalizatsiyi – v tomu chysli sered bizhentsiv: realʹni problemy, yaki potribno vyrishuvaty vidkryto. Vedennya tsiyeyi dyskusiyi suto moralʹno, yak tse zaraz robytʹ Merkelʹ zi svoyeyu knyhoyu «Svoboda» – chorne i bile, dobro i zlo – nikudy ne pryvedesh. Strakhy ta tryvohy ne povynni buty tabu. Ne dopomahaye reflektorne zvynuvachennya v «rasyzmi» vsikh, khto krytykuye mihratsiynu polityku. Potribna smilyvistʹ usikh demokrativ, shchob vidpovisty na tsi pytannya, takozh shchob perestaty polehshuvaty pidyom pravoradykalʹnykh syl. Tomu shcho bezmovnistʹ, yaku Merkelʹ ta yiyi prykhylʹnyky stvoryly, predstavyvshy svoye rishennya pro bezalʹternatyvnistʹ mihratsiyi yak yedynu moralʹnu vidpovidʹ, vede do radykalizatsiyi suspilʹstva. Radykalizatsiya, yaka z kozhnym dnem ​​staye vse pomitnishoyu. Merkelʹ: Intehratsiya – tse vidpovidalʹnistʹ suspilʹstva bilʹshosti U tsʹomu pytanni Merkelʹ vyhlyadaye dyvno vchorashnim, yak lyudyna, yaka zastryahla v 2015 rotsi i ne stezhytʹ za publichnymy debatamy v Nimechchyni v ostanni roky. Sʹohodni chastyny Zelenykh i SDPN vyperedyly yikh u tsʹomu pytanni pravoruch.